Упрощенная HTML-версия
78
алелопати перспективи розвитку означеної галузі науки вбачають,
насамперед, у системно-комплексних підходах до вирішення таких
важливих теоретичних і практичних проблем сучасності, як родючість
ґрунтів, біологічний захист рослин, збереження і збагачення біологічного
різноманіття, взаємовідносини культурних рослин, бур’янів, мікроорганізмів,
проблеми екологічної фізіології, біохімії тощо. Необхідно також дослідити
комплексні сидеральні властивості АР з метою розширення біорізноманіття
фітосанітарного напрямку агрофітоценозів тощо. Реалізація накреслених
перспектив сприятиме розвитку дослідження явища алелопатії не тільки в
теоретичному, а й у практичному аспекті [47, с. 19‒20].
Таким чином, здійснивши системний аналіз наведених історичних
фактів розвитку алелопатії та виявивши об’єктивні передумови
становлення основних напрямів розвитку в дослідженнях попередників,
можна зробити висновок, що ці чинники безпосередньо вплинули на
формування наукового світогляду Л.Д. Юрчак. Оскільки вчена була однією
із перших учнів академіка А.М. Гродзинського і працювала поряд із ним,
його ідеї, безумовно, вплинули на становлення її як науковця. Свідченням
цьому є те, що Л.Д. Юрчак розглядала хімічну взаємодію рослин
комплексно, саме з екологічних позицій, а отримані нею результати стали
перспективним напрямом для розвитку прикладної алелопатії, пошуку
напрямків альтернативного землеробства, розширення біорізноманіття у
штучних екосистемах. Отже, алелопатія виявилася тим єдиним напрямом
науки, за допомогою якої можна вирішувати глобальні проблеми
сьогодення. Самевцьому вбачала призначення науки алелопатії Л.Д. Юрчак.
2.2. Чинники формування наукового світогляду
У серпні 2017 р. мало б виповнитися 80 років від дня народження
Л.Д. Юрчак ‒ ученої, яка на початку 60-х років XX ст. стояла в авангарді
нових наукових досліджень в Україні у галузі алелопатії.