Упрощенная HTML-версия
62
Катон встановив, що нут шкідливий для інших рослин. Колумелла
писав про ґрунтовтому, відзначаючи, що старі й занедбані виноградники не
придатні для повторного засаджування, нижній шар ґрунту в них заплутаний
сіткою, створеною масою отруйного коріння від старих рослин. Пліній
описував явище «тіні», зазначаючи, що густа поросль, здіймаючись від
коріння лаврів, гранатових дерев, платанів, вишень, слив, «приречена на те,
щоб бути вбитою матір’ю, яка її породила», невеликий виняток становлять
берести та пальми. Пліній наводив також дані про особливості «тіні» різних
дерев, зазначаючи, що у волоського горіха вона важка не тільки для
оточуючих це дерево рослин, але навіть у людини може спричинити
головний біль; сосна шкідлива для трави. Водночас стародавній учений
вказував, що всі дерева, які мають довгі черешки, даютьлегкутінь[2, с. 9‒10].
У I ст. н. е. лікар Диоскорид написав книгу, де описував лікарські
властивості різних трав. Передусім він цікавився використанням рослин у
медицині, однак зробив деякі зауваги стосовно хімічної взаємодії між
рослинами. Упродовж 1500 р. праця Диоскорида була визнаним посібником
серед травників [6, с. 10‒11]. У наступні століття із різних країн Європи та
Азії надходили поодинокі звістки про взаємодію рослин, але природа цього
явища майже не досліджувалася та істотно не розвивалася.
Таким чином, людство ще на зорі свого існування постало перед
проблемою ґрунтовтоми, яку вони задовольняли частою зміною орних площ,
але пояснень незрозумілому явищу несумісності одних рослин з іншими
стародавні вчені не змогли дати.
Становлення алелопатії на основі узагальнення теоретичних і перших
експериментальних баз системних даних про взаємодію сільськогосподарських
рослин.
Сільськогосподарська практика вимагала глибших знань про
взаємозв’язки культивованих рослин, але вони виявилися досить складними і
впродовж тривалого розвитку науки добувалися зусиллями багатьох
дослідників.