Упрощенная HTML-версия
41
«Биопробы
и
биотесты
(незаконченные
рукописи
академика
А.М. Гродзинского)». В упорядкуванні матеріалів (переважно методичного
характеру), розкладених у папки в архіві, вчена брала активну участь. Ім’я
Л.Д. Юрчак згадується на сторінках видання в контексті співавтора
А.М.Гродзинськогостосовнометодубіопробинанасінні редису[69, с. 184; 319].
У спеціальному випуску наукового журналу «Вісті біосферного
заповідника «Асканія-Нова» від 2012 р., що вийшов до Міжнародної
наукової конференції «Інтродукція та досвід паркобудівництва в степовій
зоні України», присвяченої 125-річчю дендрологічного парку «Асканія-
Нова», надрукована стаття к.б.н. О.О. Горєлова «Алелопатична активність
деяких видів роду
Alnus
Mill.» [70]. У ній автор посилається на дослідження
Л.Д. Юрчак [35] щодо розподілу алелопатично активних речовин у
рослинному організмі – у надземній частині їх значно більше, ніж у коренях.
У цьому ж випуску журналу знаходимо статтю к.б.н. О.А. Поради «Еколого-
біологічна оцінка інтродуцентів декоративно-лікарського призначення в
Лісостепу України» [71], в якій автор посилається на розробку Л.Д. Юрчак
методів обліку сезонної динаміки декоративності, з’ясування питань
взаємодії видів при сумісному зростанні та на післядії рослин при
вирощуванні.
У низці робіт М.М. Давиденко, опублікованих 2012–2014 рр.,
Л.Д. Юрчак згадується як учениця, а згодом соратниця й послідовниця
академіка А.М. Гродзинського. Так, у 2012 р. авторським колективом –
М.М. Давиденко (ННСГБ НААН), Т.А. Бугаєнко і Г.А. Гродзинська (дочки
академіка), В.П. Грахов (НБС імені М.М. Гришка НАН України), було
підготовлено біобібліографічний покажчик «Академік АН УРСР
Гродзинський Андрій Михайлович (1926–1988)» [39], присвяченого 85-річчю
від дня його народження. У цьому виданні знаходимо неодноразово згадки
про Л.Д. Юрчак [39, с. 19, 36, 178, 180], наприклад, у спогадах д.б.н., чл.-кор.
НАН України А.П. Травлєєва, де він називає Л.Д. Юрчак однією з перших
ученицьА.М.Гродзинського. УпокажчикутакожбагатосвітлинзученоюЛ.Д.Юрчак.