Упрощенная HTML-версия
40
історичних
наук
згадує
Л.Д. Юрчак.
Зокрема,
у
V
розділі
«НБС імені М.М. Гришка НАН України – провідна наукова та
природоохоронна установа у галузі інтродукції та акліматизації рослин в
Україні» йдеться про те, що академік А.М. Гродзинський та його учні
сформулювали низку фундаментальних принципів, визнаних вітчизняною і
світовою наукою. Вперше обґрунтувавши поняття алелопатії та вивчивши
фізіолого-біохімічні особливості взаємодії рослин у різних типах
фітоценозів, вони пояснили причини ґрунтовтоми, показали роль
мікроорганізмів в алелопатії. Справу А.М. Гродзинського продовжили його
учні: професор, д.б.н. Е.А. Головко, д.б.н. П.А. Мороз, д.с.-г.н. Л.Д. Юрчак та
багато інших [66].
О.В. Міщенко у 2007 р. захистив кандидатську дисертаційну роботу
«Біолого-екологічні особливості ехінацеї пурпурової (
Echinacea purpurea (
L.
)
Moench
) в умовах Лісостепу України» [67]. В авторефераті дисертації він
підкреслює актуальність дослідження впливу екологічних умов на
продуктивність рослин та екосистему. Здобувач наголошує, що в цьому
аспекті добре досліджені основні сільськогосподарські культури і, водночас,
лікарські рослини практично не вивчені, хоча створення вітчизняної бази
екологічно чистої лікарської сировини є важливим питанням сьогодення.
Л.Д. Юрчак згадується як одна із представників вітчизняних учених, які
займалися дослідженням лікарських рослин та перспективністю їх
використання в агроекології.
Автори статті «Особливості формування мікробоценозів у ґрунтах під
ароматичними рослинами» (2010), опублікованої в «Науковому віснику»
Ужгородського університету посилаються на дослідження Л.Д. Юрчак
стосовно ролі ФАР АР та супутнього мікробного ценозу у формуванні явища
ґрунтовтоми під шавлією мускатною, лавандою вузьколистою та м’ятою
перцевою [68].
У 2011 р., після смерті Л.Д. Юрчак, з ініціативи співробітників відділу
алелопатії НБС імені М.М. Гришка НАН України вийшла друком книга