Стр. 32 - yurchak-ev-k

Упрощенная HTML-версия

32
окремі дослідження алелопатичними і мікробіологічними методами при
окремих наукових інституціях: акад. П.А. Власюк [25] − Інститут фізіології
рослин і агрохімії АН УРСР, (м. Київ); к.с.-г.н. П.І. Бойко [26] − Український
НДІ
землеробства
УААН,
(смт
Чабани,
Київська
обл.);
проф. Л.І. Рубенчик [27] та проф. К.І. Андреюк [28] − Інститут мікробіології і
вірусології імені Д.К. Заболотного АН УРСР (м. Київ); проф. М.В. Рево [29]
Український
науково-дослідний
інститут
сільськогосподарської
мікробіології (м. Чернігів); проф. І.Н. Рахтеєнко [30–31] − Інститут
експериментальної ботаніки імені В.Ф. Купревича АН БРСР (м. Мінськ);
д.б.н. В.П. Іванов [32] − Інститут фізіології рослин імені К.А. Тімірязєва АН
СРСР (м. Москва) та багато інших. Названими вченими підготовлено низку
фундаментальних наукових праць, в яких розкрито основні напрями і
тенденції розвитку окремих природознавчих наук та стали серйозним
підґрунтям для подальших наукових розробок наступних поколінь.
За
радянського періоду
знаходимо посилання на наукові результати,
одержані дослідницею Л.Д. Юрчак, в авторефератах дисертацій на здобуття
наукового ступеня кандидата біологічних наук В.М. Олексевич на тему
«Изучение аллелопатических свойств некоторых древесных и кустарниковых
растений, используемых в озеленении» (1971) [33] та В.В. Мітіна на тему
«Изучение химической природы тормозящих веществ листового опада бука
европейского и березы японской» (1973) [34]. Автори у розділі «Условия и
методика проведения исследований» наводять метод біологічної проби на
проростання насіння А.М. Гродзинського і Л.Д. Пилипенко-Юрчак (до
заміжжя – Л.Д. Пилипенко), яким користувалися при визначенні
алелопатичної активності рослин.
Наступну згадку про Л.Д. Юрчак, на той час кандидата біологічних
наук, знаходимо в монографії академіка А.М. Гродзинського «Основи
хімічної взаємодії рослин» [2], в якій висвітлювалася роль алелопатичної
взаємодії рослин у природних та штучних ценозах на фоні інших форм
взаємодії. У розділі X, який розкриває значення мікроорганізмів в алелопатії