Стр. 29 - yurchak-ev-k

Упрощенная HTML-версия

29
Для розкриття теми дисертації використано низку одноосібних
узагальнюючих праць академіка А.М. Гродзинського (1926‒1988), який
одним із перших дослідив історію виникнення й розвитку аграрної науки та
вчення про алелопатію зокрема, а також його роботи, написані у
співавторстві. У монографіях «Аллелопатия в жизни растений и их
сообществ» (1965) [1], «Основи хімічної взаємодії рослин» (1973) [2],
«Аллелопатическое
почвоутомление» (1979) [3],
«Экспериментальная
аллелопатия» (1987) [4] наведено багато змістовної історичної інформації
щодо об’єкта нашого дослідження. Найбільш повно і багатогранно вчений
висвітлив історичні аспекти і шляхи розвитку науки про хімічну взаємодію
рослин у монографії «Основи хімічної взаємодії рослин» [2]. У монографії
А.М. Гродзинський детально розглянув праці давньогрецьких ботаніків
Феофраста (Теофраста), Катона, Колумели, Плінія, в яких стародавні
рослинники розмірковували про можливий вплив одних рослин на інші через
їхні виділення. У цих працях приділено увагу й розвитку наукової
агрономії [2, с. 8‒10]. Корисною також була стаття «Центральний
республіканський ботанічний сад АН УРСР на новому етапі діяльності» [5], в
якій охарактеризовано діяльність установи (ЦРБС) – від початку його
будівництва і до відкриття для масового відвідування в 1964 р., а також стан
алелопатичної науки та перспективи її розвитку.
При написанні дисертації нами використано матеріали з монографії
«Природные средства защиты растений от вредителей» (1986) [6]
американського дослідника, професора Оклахомського університету
Е. Райса. Особливо корисною виявилася інформація у першому та другому
розділах означеної монографії [6, с. 9–18], де автор у історичному огляді
описав народні спостереження і землеробський досвід Стародавніх Греції і
Риму, а також розглянув спостереження середньовічних і авторів пізніших
років про хімічну взаємодію рослин і тварин [6, с. 19–25]. Упродовж багатьох
століть уявлення про природу цього явища майже не змінювалися, тому для
завдань дисертаційної роботи виявлення чинників зародження та подальшої