Упрощенная HTML-версия
181
структуру і функції супутнього мікробоценозу та родючість ґрунту;
виявлення хімічної природи алелопатично активних речовин, що
спричиняють ґрунтовтому під шавлією; з’ясування ролі ґрунтових
мікроорганізмів у хімічній взаємодії рослин, а також врахування цих
результатів при технології вирощування шавлії мускатної. Викладено нові
підходи до інтродукції рослин, розкрито широкий спектр використання та
народногосподарське значення шавлії мускатної і продуктів її переробки.
Л.Д. Юрчак досліджувала чотири сорти шавлії: Кримський ранній С-1122,
середньостиглі сорти Вознесенський-24 і Сімферопольський-785, а також
Кримський пізній-714. Серед розмаїття сортів цієї культури найпридатнішим
за алелопатичними показниками для Лісостепу України виявився сорт В-24,
який найменш фітотоксичний до різних сільськогосподарських культур, у
тому числі й шавлії [110, с. 8].
Особливу увагу було сконцентровано на питанні впливу шавлії
мускатної на фізіолого-біохімічний потенціал ґрунту. Тривалий час ґрунт
розглядали як середовище накопичення й перетворення органічної речовини,
джерело мінерального, водного і повітряного живлення рослин, а його
алелопатичний потенціал не брали до уваги. Між тим, ґрунт ‒ це
багатокомпонентна система, що знаходиться в динамічному стані.
Різноманітні макро- і мікробіота, мікрофауна не лише становлять біологічну
частину структури ґрунту, й істотно впливають на його функціональні
особливості та алелопатичний потенціал.
У 2006 р. відбулася Міжнародна конференція «Фітопатогенні бактерії.
Фітонцидологія. Алелопатія», ініціаторами якої виступили дві установи НАН
України – Інститут мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного і НБС
імені М.М. Гришка НАН України, а також Національний аграрний
університет Кабінету Міністрів України, Державний агроекологічний
університет Міністерства аграрної політики України та Товариство
мікробіологів України (ТМУ). В оглядовій публікації коротко
висвітлювалися питання, що розглядалися на конференції [113].