Упрощенная HTML-версия
180
Використання сидератів вищезгаданих рослин сприятиме зняттю
ґрунтовтоми не тільки основних сільськогосподарських культур, але й деяких
декоративних рослин важливого народногосподарського значення.
Посилення впливу ароматичних фітовиділень позитивно позначатиметься на
структурі та функціях ґрунтового мікробного ценозу, його участі у
підвищенні врожайності рослин [287].
Вийшло друком дві колективних монографії ‒ «Экспериментальная
аллелопатия», в якій Л.Д. Юрчак належить 3-й розділ [4, с. 26‒59] та
«Культура шалфея мускатного в Лесостепи Украины» [110].
Як уже зазначалося, в 1990 р. вийшли друком «Рекомендации по
возделыванию и уборке шалфея мускатного в Лесостепной зоне
УССР» [109]. У 1998 р. і 2000‒2001 рр. Л.Д. Юрчак отримала два патенти на
лікер «Шавлія» [111] і бальзам «Цілющий» [112]. Багаторічні комплексні
дослідження культури шавлії мускатної, проведені на межі різних наук, дали
Л.Д. Юрчак підстави для розроблення технологічного процесу її
вирощування в новій зоні інтродукції. Виробництву (Золотоніський лікеро-
горілчаний завод, Черкаська обл.), було запропоновано алелопатично
толерантні сорти шавлії, ефективна попередня обробка насіння, що дозволяла
підвищити врожайність сировини на 17
‒
21% та збільшити збір ЕО з високою
парфумерною оцінкою.
У 1997 р. Л.Д. Юрчак у співавторстві з Г.А. Побірченко опублікувала
монографію «Культура шалфея мускатного в Лесостепи Украины» [110], де
комплексно розглянуто технологію вирощування шавлії мускатної в зоні
Лісостепу України, що базується на алелопатичних засадах. На сортовому
рівні досліджено алелопатичні властивості всіх стадій вегетації шавлії –
насіння, проростки, післяжнивні рештки. Завдяки невтомній праці, вчена
докладно з’ясувала роль ЛВ, фізіологічні особливості ЕО та їхніх
компонентів, роль водорозчинних ФАР і післяжнивних решток. Мета цих
досліджень полягала в комплексному вивченні впливу алелопатичних
особливостей культури в новій зоні інтродукції – Лісостепу України ‒ на