Упрощенная HTML-версия
160
вирощування, що зумовлено позитивним впливом ґрунтово-кліматичних
умов Лісостепу України.
У монографії «Культура шалфея мускатного в Лесостепи
Украины» (1997) зазначалося, що
вперше
в умовах Лісостепу України було
досліджено алелопатичний вплив шавлії на родючість ґрунту. Результати
експериментів
оцінювалися
за
агрохімічними,
біохімічними
та
мікробіологічними показниками у динаміці росту й розвитку шавлії першого
і другого років вегетації, а також у монокультурі. Отже, завдяки
комплексним підходам Л.Д. Юрчак у різновікових АР упродовж онтогенезу,
на сортовому рівні, у різних умовах вирощування розкрила механізми
алелопатичної дії їхніх виділень; виявила причини ґрунтовтоми і
запропонувала шляхи її подолання; встановила роль ґрунту як середовища
вияву алелопатичної дії та післядії алелопатично активних речовин [110].
Взаємодія АР і мікроорганізмів в агробіогеоценозах.
Дослідження
Л.Д. Юрчак щодо біодинаміки основних груп мікроорганізмів у ризосфері та
міжряддях
АР
(радгоспи:
«Шалфейный»,
«Бахчисарайський»,
«Сокологорненский») свідчили про мінливий характер їхньої чисельності, що
було пов’язано з ґрунтово-кліматичними умовами вирощування,
гідротермічним режимом, сортовою належністю, фазами розвитку,
інтенсивністю фізіологічних процесів в АР, способом вирощування,
накопиченням у ґрунті колінів. У ризосфері шавлії переважали основні групи
мікроорганізмів (чорнозем південний, чорнозем карбонатний), де
ризосферний ефект коливався в межах 1,5–10 разів, тоді як у темно-сірому
опідзоленому ґрунті спостерігали протилежне явище.
Виділення м’яти та лаванди також впливали на склад ґрунтової
мікрофлори. У міжряддях лаванди майже на всіх фазах розвитку кількість
бактерій була вища в 3–4, мікроміцетів – у 2–3, стрептоміцетів – у 2 рази, ніж
у ризосфері [257−258].
У фазі відростання шавлії, лаванди і м’яти різноманітність
мікроорганізмів була найвищою. У цей період максимально розвивалися