Упрощенная HTML-версия
159
цієї зони і тип ґрунту сприяли акумуляції в ньому ЛР. В умовах Лісостепу
України (НБС імені М.М. Гришка) ці речовини не накопичувалися.
Дослід із мульчуванням ґрунту в міжряддях шавлії (чорнозем південний)
доповнював концепцію – ґрунт під впливом мульчі був алелопатично менш
активним. Паралельно проведені дослідження в зоні Лісостепу України
засвідчили, що темно-сірий опідзолений ґрунт не може поглинати ЕО, що
стало поштовхом до інтродукції шавлії мускатної у цій зоні.
Завдяки паралельно проведеним дослідам щодо насичення ґрунту
лавандовою та м’ятною оліями Л.Д. Юрчак вже могла пояснити їхній вплив
на фітотоксичні властивості ґрунту. Виявилося, що не тільки тип ґрунту та
його гідротермічні властивості відіграють важливу роль у посиленні цих
властивостей, а й інші фактори – хімічний склад олій, співвідношення в них
терпенових і нетерпенових сполук, вид тест-об’єкта тощо, що має не тільки
велике значення в екологічному, але й прикладному аспекті [255‒256].
Дослідження впливу АР на родючість ґрунту проводили лише на
прикладі шавлії мускатної, вирощуваної в умовах НБС імені М.М. Гришка
впродовж трьох років. Одним із показників біологічної активності ґрунту є
його ферментативна активність, яка свідчить не тільки про вплив рослин на
функціонування екосистеми, а й антропогенного фактору на її величину й
динаміку. Тому ферментативну активність також необхідно враховувати при
різному навантаженні на агроценоз.
За результатами проведених у динаміці комплексних багаторічних
дослідів, було зафіксовано, що у лісостеповій зоні України в ґрунті під
шавлією накопичується значно менше фітотоксичних речовин, ніж у
південних регіонах, тому ґрунтовтома проявляється незначною мірою. З
огляду на це, Л.Д. Юрчак вважала цілком можливим вирощування шавлії
протягом трьох років, як промислова культура шавлія дає врожай протягом
двох років.
Під впливом шавлії мускатної ґрунт набував алелопатичної
активності, але вона була значно нижчою, ніж у промисловій зоні