156
Газохроматографічні дослідження м’ятної та шавлієвої олій різних
сортів було проведено у динаміці, що розкрило не тільки склад їхніх
основних компонентів у різні фази утворення, але й дало підставу для
інтерпретації ними коливань алелопатичної активності ЛВ. Таким чином, АР
синтезують велику кількість летких і водорозчинних ФАР, що надходять в
навколишнє середовище і відіграють важливу екологічну роль.
Обстеження, проведені Л.Д. Юрчак в експедиціях, виявили наявність
ґрунтовтоми під шавлією, м’ятою, лавандою в різних екологічних умовах
зростання, а результати алелопатичних досліджень ґрунтів довели, що рівень
алелопатично активних речовин залежить від ґрунтово-кліматичних умов
вирощування культури. Найвищою активність алелопатичних речовин була в
період бутонізації і цвітіння рослин – у період максимального синтезу та
виділення ЕО. У процесі старіння рослин активність виділень посилювалася,
що позначалося на активності ґрунту – в ризосфері всіх трьох культур вона
була вищою, ніж у міжряддях [251].
Характер впливу виділень рослин на фізіолого-біохімічну активність
ґрунту залежав як від хімічної природи сполук, що виділяє рослина-донор,
так і від типу ґрунту та кліматичних умов. В одних випадках ґрунт
підвищував токсичність виділень, в інших ‒ зменшував її, а ще в інших ‒
нейтралізував, що пояснювалося його поглинальними властивостями.
Л.Д. Юрчак вважала, що при вирішенні питань у різних галузях народного
господарства, потрібно враховувати екологічне навантаження на ґрунт, стан
якого критичний. Техногенний тиск, внесення надто високих доз
мінеральних добрив, хімічних речовин у вигляді пестицидів, надмірне
забруднення радіонуклідами та важкими металами призводять до зниження
вмісту гумусу, токсичності ґрунту, сповільнення біологічних процесів,
зниження родючості. Саме тому надзвичайно важливим завданням, як
вважала вчена, є проведення біодіагностики ґрунту при насиченні його
рослинами-донорами з високим вмістом ФАР та дослідження характеру
трансформації фітотоксичних сполук у ґрунті. Найважливішим фактором, що