Упрощенная HTML-версия
155
Численими дослідженнями у 90-х роках минулого століття Л.Д. Юрчак
довела, що в надземних і підземних органах АР є фенольні сполуки. Є вони у
насінні чотирьох сортів шавлії, у різних її органах протягом вегетації (вміст
їх залежить від умов вирощування), а також у рослин лаванди різного віку,
м’яти перцевої та у прилеглому до них ґрунті. В умовах Степу у фазі цвітіння
вміст фенольних сполук був максимальний: найбільше їх накопичувалося у
ґрунті 30-річної лаванди (195,91 мг/кг – ризосфера, 125 мг/кг – міжряддя). У
ґрунті під шавлією та м’ятою рівень фенольних сполук був дещо
нижчим [247–249]. Серед інших культур, вирощуваних в умовах Лісостепу,
найбільше фенольних сполук у ґрунті накопичував змієголовник, найменше –
м’ята.
Під впливом рослинних виділень у ґрунті під шавлією накопичувалися
фенолкарбонові кислоти, причому в умовах Півдня їх спостерігалося у 2–2,5
рази більше, ніж в умовах Лісостепу. У вегетаційному досліді з розкладу
шавлієвих і лавандових решток протягом шести місяців спостерігалося
поступове збільшення фенольних і кумаринових сполук у ґрунті та зниження
їх у фітомасі. Разом із тим під впливом деградуючої мортмаси зростав вміст
гумусу в ґрунті (більше під лавандовими рештками, ніж під
шавлієвими) [250].
Отримані результати дослідження якісного складу ЕО двох сортів при
вирощуванні шавлії в Лісостепу відповідало ОСТ 3171-76 з високою
парфумерною оцінкою, що давало підстави для рекомендацій вирощування
цієї культури в лісостеповій зоні України. Компонентний склад ЕО
аналізували також у змієголовника молдавського, чорнобривців відмічених,
залежно від попередника сівозміни: чорнобривці відмічені та непета лимонна
як попередники забезпечували найкращий компонентний склад ЕО у
змієголовника. Якість ЕО чорнобривців відмічених також змінювалась
попередниками сівозміни (власне чорнобривцями, непетою лимонною,
змієголовником молдавським).