Стр. 154 - yurchak-ev-k

Упрощенная HTML-версия

154
тканин зі специфічним набором біохімічних сполук, за винятком ЕО. Після
компостування вони використовуються як органічні добрива. Агрономічна
цінність їх визначається не тільки вмістом мікро- і макроелементів, але й
комплексом ФАР. Раціонально використовуються лише 2–3% усіх відходів,
хоча користь від них може бути великою: борошно, виготовлене з відходів
м’яти, лаванди, шавлії, за своїми кормовими властивостями мало чим
відрізняється від кормового борошна з люцерни. З відходів можна
отримувати лікарські та ароматичні продукти, вітаміни, ферменти, харчові
добавки тощо [246].
Зважаючи на це, Л.Д. Юрчак виявила зацікавленість до дослідження
фітотоксичних властивостей відходів ефіроолійного виробництва АР, яке
було проведене
вперше
. Результати їх свідчили, що всі досліджувані відходи
ефіроолійного виробництва мають високу алелопатичну активність, яка
залежить від дози-ефекту. Отже, необхідно констатувати важливість
вивчення алелопатичної активності різних типів виділень АР протягом
онтогенезу з метою розкриття їхньої ролі у формуванні алелопатичного
режиму ґрунту, зокрема й ґрунтовтоми, що виникає у виробничих умовах
вирощування АР. Як показали дослідження Л.Д. Юрчак, АР належать до
рослин із високою алелопатичною активністю не тільки летких, але й
водорозчинних виділень. Вони відіграють велику роль у перетворенні
екотопу в біотоп, у прижиттєвому обміні рослин в агроценозах, накопиченні
колінів у ґрунті. Тому вивчення алелопатичної активності АР у системі
агроценозу є важливою і необхідною умовою для науково обґрунтованого
культивування їх, а також визначення екологічної значимості.
Дослідження ФАР та впливу АР на алелопатичний режим ґрунту.
Важливе значення в алелопатичних дослідженнях належить ідентифікації
ФАР, які здебільшого важко визначити, бо в природних умовах вони
перебувають не тільки у вільному, а й у зв'язаному стані, в якому вони
алелопатично активні [95, с. 208].