Упрощенная HTML-версия
151
всі чотири олії (5–22%), причому фенхельна була найкращим стимулятором,
крес-салат виявляв слабо виражену реакцію, тоді як у маку та гісопу
спостерігали гальмування. Інші культури реагували вибірково: схожість
насіння шавлії стимулювала лише шавлієва олія (24,6%), інші олії її
пригнічували, насіння конюшини – лише лавандова олія, а решта – різною
мірою гальмували.
Таким чином, дослідження Л.Д. Юрчак показали специфічність дії
летких фракцій і розчинів ЕО на насіння, проростки, органи рослин, а також
деякі фізіологічні процеси. Встановлено, що в одних випадках активнішими
були пари, в інших ‒ розчини, що пояснювалося складом ЕО і розчинністю
окремих компонентів [235‒238].
Паралельно з рослинними тестами алелопатичну активність ЕО
дослідниця вивчала і на мікробних тестах. Результати порівняльного аналізу
антимікробної активності ЕО двома способами впливу (аерогенний метод і
метод серійних розведень) показали, що активність ЕО залежить не тільки
від виду рослини-донора, але й від способу їхньої дії та дози [239].
Високою активність ЕО була також по відношенню до сапрофітних
фітотоксичних грибів, виділених із ризосфери та міжрядь АР, меншу – до
бактерій, кандид і бацил. Грибні тест-культури виявилися досить чутливими
до досліджуваних ЕО, навіть у найнижчих концентраціях. При цьому було
відмічено порушення гомеостазу – повне припинення чи часткова затримка
росту міцелію та відсутність спороутворення, зміна пігментоутворення,
порушення внутрішньоклітинних структур. Навіть такі стійкі до
екстремальних умов гриби як
Aspergillus flavus, Penicillium verrucosum
var.
cyclopium
гинули за певних доз парів досліджуваних ЕО. Деякі з них виявили
вибіркову дію – на одних грибах це була фунгіцидна дія, на інших –
фунгістатична, але спостережено і випадки стимулювальної дії. Одержані
результати також підтверджували екологічну важливість летких
екзометаболітів рослин у функціонуванні агроекосистем.