Упрощенная HTML-версия
145
періоду (біотести: крес-салат та озима пшениця), учена отримала такі
результати: у всіх видів чорнобривців вона мала індивідуальний характер і
змінювалася за фазами розвитку рослин [214]. За вмістом гальмувачів у
рослинних виділеннях переважали ВРР і СРР, у фітогенних виділеннях їх
було значно менше. Найвідчутніший гальмівний ефект виявлено у листках і
квітках, найменший – у корінні. Найбільш показовою фазою алелопатичної
активності є фаза квітування. Серед використаних біотестів корінці крес-
салату значно чутливіші порівняно з корінцями та колеоптилями озимої
пшениці.
Дослідження вченої переконали, що ґрунтово-кліматичні умови
Лісостепу України сприятливі для культивування рослин роду
чорнобривців [215]. Виявлено аутоінтолерантність (здатність рослин
спричиняти сильну ґрунтовтому) у сім’янок, окремих органів, рослинних
решток і відходів ефіроолійного виробництва. Ступінь аутоінтолерантності
залежав від дози-ефекту рослинних виділень: найбільше вона виявляла себе
при високих концентраціях. Визначено врожайність, ефіроолійність
чорнобривців в умовах Лісостепу України й розглянуто деякі питання
агротехніки.
Під впливом кореневих виділень чорнобривців прилеглий ґрунт також
набував певної алелопатичної активності. У період формування генеративних
органів вона змінювалася в бік стимулівного ефекту, що свідчило про
позитивний вплив цієї культури на ґрунтове середовище. Спостережено
високу алелопатичну активність рослинних решток чорнобривців і відходів
виробництва ЕО. Отже, Л.Д. Юрчак дійшла до висновку, що представники
роду
Tagetes
не тільки виявляють високу алелопатичну активність, але й
формують певне алелопатичне середовище навколо себе.
Таким чином, отримані результати свідчили про високу алелопатичну
активність чотирьох видів чорнобривців, що змінюється протягом
вегетаційного періоду. Крес-салат як біотест більшою мірою виявляв
гальмівний ефект, озима пшениця ‒ толерантніша культура і виявляла як