Упрощенная HTML-версия
143
біологічними властивостями й методами її вирощування. Л.Д. Юрчак
вважала, що інтродукція рослин є важливим чинником у збереженні
рослинних ресурсів планети, що це цінний і зовсім невичерпаний резерв
підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва та інших
галузей народного господарства, яка заслуговує більшої уваги й розвитку.
Отже, Л.Д. Юрчак дійшла висновку, що лише через комплексні
дослідження окремих ланок взаємодіючої системи – рослина, ґрунт,
мікроорганізми – можна розкрити фізіолого-біохімічні механізми негативних
явищ і розробити оптимальні умови вирощування культури шавлії [201].
Вивчення алелопатичної активності АР.
Дослідження алелопатичної
активності різних видів АР Л.Д. Юрчак вивчала із різною глибиною та
масштабністю: одні види – комплексно, протягом всього онтогенезу, інші ‒
фрагментарно. Експериментальну роботу з вивчення алелопатичної
активності АР вона вела на початковій стадії проростання рослин; при
інтродукції в умовах НБС імені М.М. Гришка; в різних ґрунтово-кліматичних
зонах культивування; вивчала динаміку в період вегетації АР; досліджувала
ЕО та їхні компоненти; рослинні рештки; відходи ефіроолійного
виробництва.
Значимість ефіроолійних рослин для народного господарства полігранна,
але аналіз проведених Л.Д. Юрчак спостережень у 80–90-х роках минулого
століття показав, що багато з них у промисловій культурі не давали
стабільних урожаїв, часто вимерзали, надто пригнічувалися бур'янами,
уражалися фітопатогенною мікрофлорою тощо. Причини цих явищ не
вивчали, хоча були спроби пояснити їх біологічними особливостями рослин.
На думку Л.Д. Юрчак, щоб з’ясувати ці питання, слід провести алелопатичні
та мікробіологічні дослідження. Об’єктами було обрано шавлію мускатну,
лаванду справжню, м'яту перцеву [17; 207–209], що вирощувалися в різних
ґрунтово-кліматичних умовах. Досліджували в динаміці основні фази
розвитку рослин і окремих органів, при цьому враховували: груповий склад і
біологічну активність фітоекзаметаболітів, окремих компонентів ЕО та їхню