Стр. 141 - yurchak-ev-k

Упрощенная HTML-версия

141
Зважаючи на важливість АР для людства, Л.Д. Юрчак було обрала
об’єктом
дослідження
такі
культури,
як
нагідки
лікарські
(
Calendula officinalis
L.), аніс звичайний (
Anisum vulgare
Gaerth), ромашка
аптечна (
Matricaria chamomilla
L.), м'ята перцева (
Mentha piperita
L.),
валеріана
лікарська
(
Valeriana officinalis
L.),
чорнобривці
розлогі
(
Tagetes patula
L.), лаванда справжня (
Lavandula officinalis
L.), коріандр
посівний (
Coriandrum sativum
L.) та деякі інші. Проте комплексно
досліджувалася культура шавлії мускатної (
Salvia sclarea
L.) [202, с. 119; 198;
202; 277; 188; 136].
Шавлія мускатна – багаторічна трав’яниста рослина, яку почали
вирощувати ще від 30-х років XX ст. для отримання ЕО. Основні райони
культивування ‒ Україна, Краснодарський край (Росія), Молдавія, Киргизія.
Рослина належить до роду
Salvia
, що налічує до 900 видів. Усі представники
роду характеризуються наявністю ЕО, але найбільше цінується за цим
показником шавлія мускатна. Родова назва походить від латинського
salvare
,
що в перекладі означає «лікувати, виліковувати». На території колишнього
СРСР культивувалося 75 видів шавлії, зокрема в Україні ‒ 22 види.
Культура шавлії мускатної широко використовується в різних галузях.
Так, із насіння шавлії одержують високоякісну жирну олію, що
застосовується в лакофарбному і фарфоро-керамічному виробництві. У
харчовій промисловості, зокрема, в лікеро-горілчаному виробництві,
застосовується ЕО рослини для ароматизації марочних вин, вермутів,
бальзамів. Завдяки відсутності у шавлієвої олії алкалоїдів, вона
використовується у виробництві пива та безалкогольних напоїв; також цю
рослину використовують у технології виготовлення дорогих сортів тютюну.
Листя і суцвіття шавлії цінуються в кулінарії як прянощі для приготування
кондитерських виробів. Відходи після переробки ЕО сировини є складником
кормів для великої рогатої худоби, рослинні рештки і відходи застосовують
як органічні добрива. Також відомі декоративні й медоносні властивості