Упрощенная HTML-версия
140
звичайний дикорослий, поширений в багатьох південних країнах світу.
Досить часто в дикій флорі європейських країн, на Кавказі, в Західному
Сибіру та Середній Азії зустрічається ромашка аптечна та звіробій
звичайний, а останній ще й у Північній Африці та Південній Америці; на всіх
континентах світу й до крайньої Півночі росте материнка звичайна. Високою
екологічною пластичністю відзначаються АР родів чорнобривці, чабер,
змієголовник, хоча в дикій флорі вони не дуже поширені, а в культурі
ростуть на різних континентах. До зникаючих видів дикої флори на
Американському континенті належать лофант анісовий та котяча м’ята
лимонна ‒ кавказький ендемік (релікт). Хоча останній вид вирощують у
культурі в країнах Західної Європи, США, СНД. Представники роду полин і
чебрець досить поширені в дикій флорі різних континентів, у культуру
інтродуковано лише естрагон (тархун) та полин лимонний, а з чебреців ‒
чебрець звичайний, хоча потенціал впровадження інших видів цих родів
дуже великий.
Ароматичні рослини мають поліфункціональне використання –
медицина, ветеринарія, парфумерія, харчова промисловість (консервна,
лікеро-горілчана галузі, кулінарія), а також у текстильному, фарфоровому,
лакофарбовому, миловарному виробництві. Цінність АР зростає у зв'язку із
можливістю їхнього використання в кормовиробництві як сидератів. Окрім
того, ці рослини – невичерпне джерело для пошуку нових антимікробних та
антивірусних речовин.
Ураховуючи сучасний стан екосистеми і зникнення деяких видів
рослин, розширення різноманіття АР має особливе значення. Позитивним
фактором вирощування цих культур є й те, що на забруднених територіях
можна отримувати екологічно безпечний продукт – ЕО, без домішок
радіонуклідів. Окрім того, АР здатні акумулювати важкі метали і переводити
в малодоступні форми, завдяки чому, разом із рослинною масою їх можна
вилучити з кругообігу речовин [201].