Упрощенная HTML-версия
132
протягом кількох років. Отже, постала потреба обґрунтування сівозміни,
підбору нових ділянок, що було пов'язано з відчутними матеріальними
витратами. Особливості процесу подолання ґрунтовтоми під культурами
тривалий час не були з’ясовані, що становило практичний інтерес в
забезпеченні економічного ефекту. Емпірично добирали плодозміну
квіткових рослин, поліпшували агротехнічний догляд, покращували
екологічні умови – і все ж механізми токсичності ґрунту залишалися
остаточно нез’ясованими. У результаті багаторічної роботи з алелопатично
активними речовинами в різноманітному рослинному матеріалі (вегетуючих
рослинах, відмерлих і післяжнивних рештках, ґрунті), було виявлено ФАР і в
квіткових рослинах. Це спонукало вчених до поглибленого дослідження
токсичних властивостей багатьох декоративно-квіткових рослин, що широко
культивувалися в Україні для різних потреб [190].
Об’єктом досліджень Л.Д. Юрчак обрала два сорти корейських
хризантем («Лето» і «Жемчужная») і три сорти китайських айстр групи
«Карликова королівська» з білим, червоним і рожевим забарвленням,
враховуючи їхню високу алелопатичну активність і поширеність. Основною
метою було визначення ролі мікроорганізмів у процесах ґрунтовтоми під
квітковими культурами та їхню участь у процесах утворення токсичних
речовин.
У результаті трирічних досліджень Л.Д. Юрчак дійшла до таких
висновків: 1) вегетуючі рослини айстр і хризантем впливають на групові
співвідношення мікроорганізмів у ризосферному ґрунті, що показані і при
ґрунтовтомі; 2) у рослин, активніших в алелопатичному відношенні,
мікробіологічні процеси в ґрунті більш інтенсивні, ніж у малоактивних
культур; 3) виявлено пряму залежність між чисельністю бактерій, спор,
актиноміцетів і ступенем токсичності ґрунту: зі збільшенням чисельності цих
груп мікроорганізмів токсичність ґрунту зростає; 4) втомлений і ризосферний
ґрунт під квітковими рослинами збіднений на грибні та целюлозорушійні
мікроорганізми, між ними і токсичністю ґрунту спостережено обернено-