Упрощенная HTML-версия
128
Внесення добрив, особливо гною, знижувало токсичність середовища. Таку ж
закономірність помічено і при обстеженні посівів на наявність нематод.
Відзначалася переважна кількість фітонематод на коренях озимої
пшениці порівняно з кукурудзою. Максимальний вміст їх було виявлено на
неудобрених ділянках. Ґрунтові популяції нематод на пшениці хоча і
поступалися за кількістю кореневим, але були досить численні. У ризосфері
беззмінних посівів озимої пшениці кількість нематод у рази була вищою, ніж
у сівозміні. Виявлено певний взаємозв'язок між наявністю мікогельмінтів і
грибів: чисельність грибів у монокультурі завжди була збільшена, а бактерій
і актиноміцетів – у зворотній залежності від нематодофауни.
Отже, в результаті поглиблених досліджень було зроблено
припущення, що накопичення нематод не є причиною ґрунтовтоми, а може
бути тільки наслідком ослабленого росту рослин. Причину цього явища
Л.Д. Юрчак пояснювала комплексом алелопатичних, мікробіологічних, агро-
і біохімічних факторів, а також іншими явищами біотичного й абіотичного
характеру [105].
Ґрунтовна стаття, присвячена дослідженням мікрофлори та вивченню
алелопатичних властивостей кормових рослин родини хрестоцвітих, вийшла
друком у співавторстві зі співробітниками відділу нових культур ЦРБС АН
УРСР. Увагу Л.Д. Юрчак привернули такі культури, як озимий ріпак і озима
суріпиця, з якими у Ботанічному саду проводили велику селекційну роботу
щодо створення нових ефективних сортів. Ці рослини добре розвиваються у
ґрунтово-кліматичних умовах України, накопичують велику вегетативну
масу (до 300‒400 т/га) та охоче поїдаються свинями й великою рогатою
худобою [108, с. 162].
За результатами поглиблених мікробіологічних досліджень Л.Д. Юрчак
дійшла висновку, що ФАР із різних органів рослин 10-ти сортів озимого
ріпаку та озимої суріпиці сорту Латвійська діють як стимулятори переважно
на ріст коренів озимої пшениці і кукурудзи, тоді як редис і крес-салат
реагують на них вибірково, залежно від сорту і фази розвитку рослин.