Упрощенная HTML-версия
125
теоретичному і практичному плані висновків і розробила ряд корисних
рекомендацій для сільського господарства.
Важливу роботу вона провела у напрямі вивчення видового складу
мікроорганізмів, що беруть активну участь у розкладанні рослинної маси
люпину, а також здійснила кропіткі, великого обсягу дослідження
фізіологічного, біохімічного та мікробіологічного напряму. Одержані
Л.Д. Юрчак наукові результати стали підставою для подальших досліджень з
алелопатії. Враховуючи сучасний стан довкілля, використання люпину як
кормової високобілкової культури та зеленого добрива є доцільним.
Дослідження ґрунтовтоми під польовими культурами та
впровадження кормових культур як сидератів.
Швидкі темпи виснаження
природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища та незворотні
зміни біогеоценотичного покриву планети висунули екологію на одну із
перших позицій сучасного природознавства.
Від другої половини ХХ – і на початку ХХI ст. у зв'язку з різким
погіршенням екологічної ситуації в агросфері почала розвиватися наука
агроекологія. Головним завданням цієї важливої наукової галузі є активізація
біологічного потенціалу агроекосистем та їх складових елементів на всіх
рівнях – від окремої рослини до агроекосистеми, а також заміна значної
частини антропогенної енергії внутрішньою енергією біологічних процесів.
У цьому аспекті інтенсифікація землеробства, що передбачає
використання мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин від
хвороб, шкідників і бур'янів; упровадження спеціалізованих сівозмін і різних
систем обробітку ґрунту, меліорації земель тощо, викликає велику
стурбованість. Інтенсивний вплив на ґрунт призводить до зміни довкілля, що
позначається на структурі мікробного угруповання ґрунту та його біологічної
активності. Отже, вже здавна в Україні дуже актуальним є питання
ефективного використання сільськогосподарських угідь. У вирішенні цієї
проблеми вагома роль належить багаторічним енергозберігаючим кормово-
сидеральним культурам.