Стр. 108 - yurchak-ev-k

Упрощенная HTML-версия

108
етапі Л.Д. Юрчак очолює групу науковців, з якою виконала великий обсяг
дослідницьких робіт. Увагу вчена зосередила на вивченні алелопатичних
властивостей інтродукованих АР. Неодноразово вона очолює експедиції у
радгоспи-заводи з метою вивчення побічних факторів алелопатії при
вирощуванні ЕО культур.
Характеризуючи
четвертий етап
творчої діяльності Л.Д. Юрчак,
необхідно підкреслити, що у цей час вона зосередилася на
експериментальних роботах з вивчення механізмів алелопатичної дії
виділень АР упродовж онтогенезу, виявленні причин ґрунтовтоми тощо. Як
керівник госпдоговору на впровадження шавлії мускатної в Лісостеповій
зоні УРСР публікує «Рекомендации по возделыванию и уборке шалфея
мускатного в Лесостепной зоне УССР» (1990) та монографію «Культура
шалфея мускатного в Лесостепи Украины» (1997).
Аналіз
п’ятого етапу
показав, що після захисту докторської дисертації
Л.Д. Юрчак поглиблено вивчала АР. Спираючись на результати власних
досліджень, вчена опублікувала монографію, в якій виклала останні наукові
здобутки в галузі алелопатії в Україні. Вченою розроблено наукові основи
конструювання агрофітоценозів АР з урахуванням їхніх алелопатичних
властивостей та започатковано новий науковий напрям агроекології –
сільськогосподарська алелопатія як основа альтернативного землеробства.
Отже, на становлення й творче зростання Л.Д. Юрчак як науковця,
безумовно, вплинуло зародження на початку 60-х років XX ст. в Україні
нового напряму у фізіології рослин – алелопатії, наукові ідеї її натхненника –
академіка А.М. Гродзинського, а такожпрацелюбністьтаобдарованістьученої.
3. Виокремлено організаційно-пропагандистську роботу Л.Д. Юрчак у
галузі алелопатії. На основі запропонованої нею схеми захищених
кандидатських та докторських дисертацій наукової школи алелопатів по
напрямах: природні фітоценози; основні сільськогосподарські культури;
ґрунт; бур’яни; деревні і чагарникові рослини; традиційні та нові плодові
культури; технічні і кормові культури; супутня мікрофлора; закриті