Упрощенная HTML-версия
104
смерті Л.Д. Юрчак захистила у 2012 р. кандидатську дисертацію
«Алелопатичні властивості ароматичних рослин видів
Monarda didyma
L
.,
Dracocephalum moldavicum
L.
, Hyssopus officinalis
L
.
» ще одна її аспірантка
Н.О. Гнатюк. У дисертації було представлено результати системного
дослідження алелопатичної активності екзометаболітів надземних і
підземних органів та ґрунту. Розкрито екологічні особливості синтезу
рослинами БАР та післядії, проаналізовано їх у ґрунтово-кліматичних умовах
Північного і Центрального Лісостепу України [158].
Спираючись на статистичні відомості, нами проведено кількісний аналіз
захищених кандидатських і докторських дисертацій з алелопатії впродовж
1966 ‒ 2012 рр. (дод. Х).
Науковці відділу алелопатії і Л.Д. Юрчак зокрема співпрацювали й
підтримували дружні стосунки із багатьма науково-дослідними установами
колишнього СРСР, а також із науковцями зарубіжних країн.
У 1972 р. захистив докторську дисертацію В.П. Іванов – відомий
російський учений, фізіолог рослин, який віддав алелопатії багато років свого
творчого життя. Він був представником московської алелопатичної школи,
але із відділом алелопатії його пов’язували не тільки ідейні і творчі погляди з
різних аспектів алелопатії, й особиста дружба з А.М. Гродзинським,
Н.Н. Дзюбенко, П.А. Морозом, Л.Д. Юрчак. Саме А.М. Гродзинський був
офіційним опонентом його докторської дисертації «Корневые выделения
растений и их значение в жизни фитоценозов» [159]. Робота містила
результати вивчення рослинних виділень рослин (в т.ч. і кореневих) та їхньої
ролі в житті фітоценозів. Об’єктами досліджень були цінні
сільськогосподарські рослини – зернові й кормові культури, а також деякі
бур’яни. Проведені ним експериментальні дослідження методом
радіоізотопів показали, що між рослинами різних видів обмін кореневими
метаболітами відбувається в 1,5‒2 рази швидче, ніж між рослинами одного й
того ж виду. Також було доведено, що органічні речовини кореневих
виділень одного виду рослин, поглинуті рослинами іншого виду,