Упрощенная HTML-версия
74
роботу» [92]. Згідно з наказом № 288-к від 22 червня 1953 р. за підписом
заступника міністра сільського господарства М. Співака у зв’язку з
ліквідацією посади заступника начальника Управління науково-дослідних
установ О.Т.Калачиков перейшов на постійну науково-педагогічну роботу в
Київський державний університет [93, арк. 27]. Отже, кар’єру чиновника
було завершено.
Отже, розпочинається наступний період у діяльності вченого
(додаток В4). Він активно займається освітньою підготовкою майбутніх
фахівців з ґрунтознавства, керує науково-студентським гуртком I–III курсів
на факультеті. Як партійний організатор кафедри ґрунтознавства і старший
агітатор опікується першим курсом біолого-ґрунтознавчого факультету вузу.
Крім того, виступає науковим консультантом для підшефного
Бориспільського МТС Київської області [94]. Приймає рішення повернутися
до роботи над своєю докторською дисертацією й подає заяву на ім’я декана
біолого-ґрунтознавчого факультету КДУ доцента І.П. Білоконя з проханням
дозволити йому взяти участь у конкурсі на посаду доцента по кафедрі
«ґрунтознавства». Як свідчить протокол лічильної комісії від 20 липня
1954 р. у складі членів-кореспондентів АН УРСР В.А. Мовчана та
Д.А. Фердмана і доцента П.М. Берегової всі 17 членів Вченої ради КДУ
одноголосно проголосували за таке обрання. Ректор вузу професор О.З. Голік
видав відповідний наказ, а ВАК при Міністерстві вищої освіти СРСР своїм
рішенням від 18 грудня 1954 р. затвердив О.Т. Калачикова в ученому званні
доцента по кафедрі ґрунтознавства [95].
З вересня 1955 р. переходить працювати доцентом кафедри економіки і
планування народного господарства економічного факультету того ж
університету. Це пов’язано з прийняттям рішення про передачу функцій з
підготовки фахівців-ґрунтознавців від Київського державного університету
ім. Т.Г. Шевченка до Української сільськогосподарської академії, а також
певним непорозумінням з академіком П.А. Власюком. Читає курси