Упрощенная HTML-версия
49
установи налічував 47 осіб, з яких 28 – наукові співробітники. На
проведення науково-дослідної роботи у 1929–1930 рр. було виділено з
держбюджету 186,420 крб., спецкошти – 76,137 крб. [68, с. 8]
.
Фінансування
вважалося мінімальним, або таким, що дозволяє забезпечити виконання
річних програмних завдань.
Під загальним керівництвом О.Т. Калачикова активно велася робота з
вивчення агрономічної якості добрив. Зокрема, співробітники ЦАХЛ
досліджували
кількісні
показники
у
підвищенні
врожайності
сільськогосподарських культур за рахунок використання добрив на різних
типах ґрунтів. Крім того, проводили дослідження впливу удобрень на склад
сільськогосподарських
рослин
і
властивості
ґрунту;
виявлення
найсприятливішого для тієї чи іншої культури співвідношення окремих
поживних елементів та їхніх форм у добривах, а також визначення впливу
різних реагентів на склад добрива.
У підвідділі дослідної агрономії під керівництвом В.Я. Попова та
фахівця О.М. Вишинського навесні 1930 р. було закладено широку сітку
основних пунктів на дослідних станціях та колгоспах УСРР з метою
вивчення різних добрив. Програму цієї роботи розробили в ЦАХЛ, а
затвердила її Всеукраїнська нарада з питань угноєнь, скликана у грудні
1929 р. Навесні 1930 р. Центральна агрохімічна лабораторія провела нараду
представників агрохімічних лабораторій усіх дослідних станцій Наркомзему
УСРР [68, с. 9]. На цьому зібранні було досягнуто певної узгодженості щодо
запровадження єдиної методики агрохімічних робіт для вивчення
агрономічної якості добрив. О.Т. Калачиков був учасником Другого
Всесвітнього конгресу ґрунтознавців, який відбувся у 1930 р. в СРСР.
Наукові співробітники геологічного підвідділу провели поглиблене
вивчення агрономічних руд УСРР. За результатами цієї роботи опубліковано
праці співробітників геологічного підвідділу ЦАХЛ, які надали повний опис
родовищ вапняків України, багато цінного матеріалу щодо з’ясування