Упрощенная HTML-версия
3
К.А. Тимірязєва – Д.М. Прянішніков. Він розвинув вчення про агрономічну
хімію як самостійну галузь знання, розробив наукову систему використання
добрив у сільському господарстві, глибоко дослідив і розкрив закономірності
впливу добрив на різних типах ґрунтів під різноманітні сільськогосподарські
культури. Вченням про систему удобрення рослин в умовах травопільної
системи землеробства В.Р. Вільямс розвинув теоретичні основи агрономічної
хімії, розроблені академіком Д.М. Прянішніковим. Колектив науковців під
керівництвом О.І. Душечкіна, під впливом якого формувався науковий
світогляд О.Т. Калачикова, опрацьовував основні способи нагромадження і
використання органічних добрив у господарствах УРСР. Учені працювали
над поєднанням застосування органічних і мінеральних добрив, що на
практиці істотно збільшувало питому вагу елементів живлення
сільськогосподарських культур і було основною системою ефективного
використання добрив.
У
другий
період (1930–1943) О.Т. Калачиков обіймає посади директора
Центральної агрохімічної лабораторії (1930–1931), заступника директора з
наукової
роботи
Всеукраїнського
НДІ
сільськогосподарського
ґрунтознавства та хімізації сільського господарства (1931–1932, 1934–1941),
завідувача лабораторії агрохімії і ґрунтознавства Всесоюзного НДІ
південного плодового господарства у Києві (1932–1934), а також займається
педагогічною діяльністю – викладає курси «ґрунтознавство» та «агрохімія
(удобрення)» в Київській філії Українського інституту аспірантури (1931–
1932) й Комуністичному університеті (1933–1941). В евакуації (1941–1943)
працює за фахом на різних посадах. Діяльність ЦАХЛ через відділи удобрень
(керівник О.І. Душечкін) та ґрунтознавства (керівник Г.Г. Махов)
спрямовувалася на вивчення методів агрохімічного дослідження родючості
ґрунту та найсприятливіших для розвитку сільськогосподарських рослин
співвідношень окремих поживних елементів у добривах і ґрунті. На цьому
етапі О.Т. Калачиков вивчає вплив мікродобрив на процеси у ґрунті, з’ясовує