Упрощенная HTML-версия
24
землеробства (нині – ННЦ «Інститут землеробства НААН») під керівництвом
професора О.Т. Калачикова. Так, за участі професора Г.Г. Махова, старших
наукових співробітників Н.Б. Вернандер і К.С. Божка, наукових працівників
Г.Н. Самбур і П.А. Костюченко було розроблено класифікацію і
номенклатуру ґрунтів України. За новою запропонованою класифікацією і
номенклатурою ґрунтів складено зведену грунтово-агрохімічну карту
чотирьох областей (Київської, Вінницької, Харківської і Чернігівської), яка
охоплювала площу понад 20 млн гектарів у масштабі 1:420000.
Змістовнішим інформативним наповненням вирізняється видрукувана
у 1939 р. стаття С.Я. Щербака «Науковці – учасники виставки» [2]. Автор
стисло наводить короткі відомості про 15 наукових співробітників
Українського науково-дослідного інституту соціалістичного землеробства,
які своїми здобутками отримали право участі у Всесоюзній
сільськогосподарській виставці. Щодо діяльності О.Т. Калачикова,
С.Я. Щербак зазначає: «…впродовж останніх трьох років професор
Калачиков розробляє способи практичного використання нових добрив -
мікроелементів (бору, марганцю)». Результати лабораторних і польових
дослідів засвідчили, що застосування бору як добрива на темно-каштанових,
малосолонцюватих
суглинкових
ґрунтах
(колгосп
ім. Комінтерну
Голопристанського р-ну) підвищувало врожайність бавовни і позитивно
позначалося на наступній культурі – ячмені, збільшуючи його врожай до
2 ц/га. Вивчення в лабораторних умовах О.Т. Калачиковим дії мікроелемента
бору показало, що основною його властивістю є відчутний вплив на окремі
групи мікроорганізмів у ґрунті, внаслідок чого змінюється динаміка дії
поживних речовин ґрунту.
Інформативним для дисертаційного дослідження було видання, що
вийшло друком у 1949 р. за авторством О.Т. Калачикова й І.Л. Колоші
«Сільське господарство (Агрономічна хімія)» під редакцією академіка АН
УРСР О.І. Душечкіна [3]. Його автори розкривають здобутки агрономічної