Упрощенная HTML-версия
173
проблему підвищення родючості ґрунтів УРСР та ін.
4.
З’ясовано, що у післявоєнний період професор О.Т. Калачиков
виконував функції керівника і організатора відбудови галузевого
дослідництва на посаді начальника Сектору науково-дослідних установ
НКЗС УРСР (1944–1953). Уся діяльність спрямовувалася на відновлення
повноцінної роботи розгалуженої мережі з 64 галузевих дослідницьких
інституцій. Виконано низку різнопланової організаційної роботи, а саме:
впорядковано документацію й організовано фінансування установ мережі;
апробовано науково-тематичні плани та опрацьовано тимчасові положення
про інститути, дослідні станції, дослідні поля й експериментальні бази;
зібрано основні показники господарсько-організаційного і кадрового стану
дослідної мережі. Незважаючи на матеріальні труднощі з упорядкуванням
експериментальних баз установ, різне підпорядкування та відсутність
комплексного планування, станом на 1951 р. було відновлено діяльність
підпорядкованих МСГ УРСР 9 науково-дослідних інститутів, 32 науково-
дослідних станцій, 15 дослідних полів, 8 опорних пунктів, 10 дослідних
пунктів і 56 експериментальних баз.
5.
Важливою
складовою
творчого
життя
професора
О.Т. Калачикова стала педагогічна та популяризаційна діяльність у
Київському державному університеті ім. Т. Шевченка. У різні роки він
викладав курси «Агрономічна хімія», «Ґрунтознавство», «Методика
агрохімічних досліджень», «Історія ґрунтознавства», «Рослинництво та
землеробство з основами агрохімії», «Основи рослинництва та
тваринництва»,
«Основи
сільського
господарства»;
спецкурси:
«Ґрунтознавство з основами землеробства», «Хімічний та фізико-хімічний
аналіз ґрунту», «Вчення про живлення рослин», «Біохімічні основи
застосування добрив», «Економічна родючість ґрунтів УРСР». Лекції вченого
були наповнені глибоким теоретичним змістом і органічно пов’язувалися із
запитами розвитку сільського господарства. Він був популяризатором