Упрощенная HTML-версия
129
ефективності добрив та ін. ) цілком своєчасно у 1936 р. було залучено до цієї
роботи працівників МТС, колгоспний актив, обласні дослідні станції,
ОБЛЗУ, РВК [140].
Під керівництвом О.Т. Калачикова у процесі складання карт ґрунтів
було розроблено раціональну класифікацію й номенклатуру ґрунтів зони
бурякосіяння УРСР, зроблено понад 75 тис. різних хімічних аналізів ґрунтів,
що дали матеріал для вичерпної агрохімічної характеристики ґрунтів УРСР.
У результаті проведеної роботи господарства отримали: а) ґрунтово-
агрохімічні карти у масштабі 1:25000 (для МТС) та 1:10 000 (для колгоспів);
б) плани застосування добрив у бурякових колгоспах; в) монографію-текст до
карти та планів застосування добрив.
З 1936 р. відповідним наказом НКЗС СРСР керівництво комплексом
робіт для 65 МТС покладено на Всесоюзний науково-дослідний інститут
цукрової
промисловості
у
м. Києві
через
мережу
обласних
сільськогосподарських дослідних станцій: 1) Київську (Миронівську);
2) Вінницьку (Немерчанську); 3) Харківську та 4) Чернігівську (Носівську).
Методичне керівництво здійснювало Бюро агрохімкарт Українського науково-
дослідного інституту соціалістичного землеробства під керівництвом
Г.М. Самбура.
Робота зі складання ґрунтових агрохімічних карт у бурякових МТС
дала змогу в 1937 р. скласти зведену карту грунтів на площі понад 24 млн
гектарів у масштабі 1:400000 під редакцією професора О.Т. Калачикова,
синтезувавши при цьому весь науковий матеріал щодо вивчення грунтів зони
бурякосіяння і Полісся [141, с. 74].У результаті складено ґрунтово-
агрохімічні карти областей та пояснення до них (Київської, Вінницької,
Чернігівської, Харківської), а також ґрунтові карти областей в масштабі
1:200000 та тексти до них (Львівської, Ровенської, Волинської, Дрогобицької,
Тернопільської, Станіславської). Копії карт ґрунтів було передано обласним
земельним управлінням. Наявність таких обласних карт ґрунтів давала