Упрощенная HTML-версия
127
удобрюваній площі. Застосовуючи як мікродобриво мідь, зазвичай
обпудрюють зерно препаратом АБ, який містить у собі карбонатні солі міді.
Таким чином, на основі проведених лабораторних і вегетаційних
дослідів О.Т. Калачиков охарактеризував основні властивості мікродобрив
(бор, марганець, мідь) та їх вплив на розвиток сільськогосподарських
культур. Проаналізував вміст основних мікроелементів – бору, марганцю та
міді в сільськогосподарських культурах (пшениця, цукровий буряк, картопля,
горох, капуста) та джерела одержання мікродобрив. Учений обґрунтував
застосування комплексної системи макро- і мікродобрив
під зернові та
технічні культури та відкоригував норми і способи внесення мікродобрив
відповідно до природно-кліматичних зон УРСР.
3.2. Внесок О.Т. Калачикова у створення класифікації та
агрономічної характеристики ґрунтів України
З 1930 р. О.Т. Калачиков досліджував питання класифікації й
агрономічної характеристики ґрунтів України, проводив організаційну й
методичну роботу зі складання агроґрунтознавчих карт. У другій половині
30-х рр. ХХ ст. під його науковим керівництвом було складено низку
ґрунтових карт УРСР та окремих її регіонів, зокрема: ґрунтово-агрохімічні
карти 46 машинно-тракторних станцій зони бурякосіяння УРСР у масштабі
1:25000 та текстову частину до них (1935).
Зазначену
роботу
Український
науково-дослідний
інститут
соціалістичного землеробства виконував згідно з постановою РНК СРСР і ЦК
ВПК(б) № 2684 від 5 грудня 1933 р. та наказом НКЗС СРСР № 01/495 від
9 березня 1934 р. Колектив Інституту провів велику синтезовану роботу з
питання вивчення ефективності добрив на основі обліку та зведення за новою
методикою дослідних даних щодо ефективності добрив за дореволюційний
період. Водночас, для перевірки й уточнення попередніх результатів було