Стр. 95 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

95
спиртовий і пікнометричний
с. 23]. Ці методи поступалися звичайному
методу точністю, сприяли швидкому проведенню масових визначень і, крім того,
давали показники не тільки вологості, але й пористості ґрунту, важливої для
висновку щодо аерації ґрунту. Визначення вологості ґрунту є лише виразом стану
водного режиму в результаті досить складної й нескінченної різноманітної
комбінації факторів водного режиму, що визначають мобілізацію вологи в ґрунті.
До них відносять водопроникність ґрунту, її здатність випаровуватися і капілярну
діяльність. Тільки впливаючи на ці фактори водного режиму технічними
способами обробки, можна керувати водним режимом ґрунту
. Тобто
кількісний облік факторів і їх зміни за різних умов і залежно від технічних
прийомів є тим важелем, за допомогою якого підпорядковують певному впливу
водний режим ґрунту.
На думку О.Г. Дояренка, якщо водний режим, хоча б у сумарному виразі у
вологості ґрунту міг отримати певну характеристику існуючими методами, тоді
повітряний режим ґрунту, що відіграє аналогічну роль у біології ґрунту й
потребує не меншого впливу, залишався без потреби експериментального
вивчення. Поставивши одним із питань програми дослідів вплив на повітряний
режим ґрунту, дослідники вирішили низку методологічних питань і
опрацьовували методи кількісного обліку різних аспектів повітряного режиму.
Дослідники вирішували питання обліку запасів і складу ґрунтового повітря і
їх динаміки в часі й згідно з прийомами землеробства. З цією метою опрацьовано
метод газометричного дослідження кількості та складу ґрунтового повітря в
спеціально сконструйованому апараті. Для з’ясування значення коливання у
складі повітря в ґрунті для польових культур необхідно визначити потребу
коренів рослин у кисні. Орієнтовні цифри експериментальним шляхом отримала в
результаті трирічної роботи О.А. Кудрявцева
. Умовами переміщення
повітря в ґрунті є його повітропроникність, яка визначається наявністю в ньому
некапілярних проміжків і ступенем насичення ґрунту водою. Для обліку
повітропроникності дослідники сконструювали прилади, що давали змогу
одержати характеристики стану ґрунту різних полів з погляду швидкості