Упрощенная HTML-версия
92
визначення показників дії добрив, урожайності сортів та ефективності різних
прийомів обробітку ґрунту. Польовий метод необхідний для з’ясування чинників
дії добрив, для виявлення тих процесів, які визначають родючість ґрунту.
Зрозуміло, що роботи з вивчення вологоємності, аерації, шпаруватості та
водопроникності ґрунту треба проводити в польових умовах, бо визначати
фізичні властивості ґрунту слід без порушення природної структури ґрунту.
Вивчати динаміку ґрунтових хімічних і біологічних процесів теж треба переважно
в польових дослідах. Не використовуючи польовий метод, дослідник не зрозуміє
реальних процесів, що відбуваються у ґрунті й не зможе усвідомити справжні
розміри й дію цих явищ. Тому агрохіміки повинні закладати не лише вегетаційні,
але і польові методи, які мають за мету з’ясування значення певного фактору
родючості ґрунту.
Для з’ясування родючості різних ґрунтових горизонтів можна взяти зразки
ґрунту різних генетичних горизонтів і поставити з ними вегетаційні досліди, але
можна закласти відповідний дослід у польових умовах, знімаючи послідовно
верхні горизонти ґрунту. Крім того, низку агрохімічних питань, зокрема вивчення
факторів, що обумовлюють поширення коренів різних рослин у генетичних
горизонтах ґрунту, не можна правильно поставити в умовах вегетаційного
досліду. Важливо встановити, якою мірою поширення коренів у різних
горизонтах визначається щільністю і будовою горизонтів ґрунту і в якій мірі
вмістом поживних речовин. Явище вимивання добрив з ґрунту можна вивчити в
лабораторних умовах у трубках, але необхідно дослідити це явища і в польових
умовах при штучному дощуванні ґрунту
. У всіх випадках агрохіміки не
лише спостерігають явища в польових умовах, а експериментують в полі, штучно
створюючи в ній умови, за яких виявляється значення різних процесів, що
визначають ґрунтову родючість. Таким чином, роль польового методу в агрохімії
не обмежується встановленням розмірів надбавок від добрив та інших технічних
прийомів.
При роботі з вегетаційним методом враховують можливий масштаб явища в
природних умовах. У вегетаційних дослідах зазвичай співвідношення між діючим