Стр. 91 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

91
Вегетаційні досліди, проведені в різних модифікаціях, надають
експериментатору широкі можливості для виокремлення та поглибленого
вивчення окремих питань живлення рослин і застосування добрив. Такий метод
застосовують для вирішення багатьох питань в агрохімії, фізіології,
ґрунтознавстві, екології, рослинництві та інших напрямах галузевої науки.
У західноєвропейських країнах вегетаційний метод вчені почали
використовувати із середини XVII ст. У Росії ініціатором і популяризатором
вегетаційного методу став К.А. Тимірязєв. Надалі вегетаційний метод
використовували І.С. Шулов, І.Г. Дікусар, П.С. Коссович. М.К. Недокучаєв у
праці «Вегетаційний метод в агрономії» (1902) виклав невеликий історичний
нарис про його розвиток, рекомендації та методичні вказівки щодо постановки
вегетаційних дослідів. О.Г. Дояренко видрукував «Короткий керівництво до
постановки вегетаційних дослідів із зразковими кошторисами і обладнанням»
(1909, 1912). Основні положення проведення вегетаційного досліду, розроблені й
згодом удосконалені О.Г. Дояренком (1926) і М.К. Недокучаєвим (1931)
,
залишаться основними в науковій роботі фізіологів і агрохіміків. Крім того, на
основі узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду вийшла друком праця
А.В. Соколова, А.І. Ахромейко і В.Н. Панфілова «Вегетаційний метод» (1938)
. Роботи з використання вегетаційного методу проводяться і тепер.
У зазначеному останньому виданні автори висвітлюють історію розвитку
вегетаційного методу, зокрема проведення перших вегетаційних дослідів та
називають їх розробників, створення методики та побудови схем вегетаційних
дослідів із добривами. Певну увагу приділили вони техніці проведення дослідів з
різними рослинами, використанню вегетаційного методу для визначення потреби
ґрунту в добривах, а також проектуванню і будівництву вегетаційних будиночків.
Автори пояснили роль польового і вегетаційного методів в агрохімії, тобто
розподіл сфер їхнього використання. Здебільшого практики вважали, що вивчення
питань застосування агротехніки входить до завдань польового методу, а
вивчення теоретичних пояснень – це функції вегетаційного методу. Проте таке
бачення не відповідало дійсності. Роль польового методу зводиться не лише до