Стр. 90 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

90
що вимірюється великими погодними періодами або клімату (5–7 років); б) грунт
на дослідній ділянці не є однорідним, що можна вважати постійним явищем, яке
лише в поодиноких випадках піддається обліку; в) на польовому досліді чіткіше
проявляються випадковості (погода, шкідники); г) незважаючи на переважаючі
моменти вегетаційного методу, реальна перевірка його висновків можлива тільки
на основі паралельних дослідів у полі і в судинах.
Узагальнюючи викладення суті польового методу, М.К. Недокучаєв
наголошував, що постановка польових дослідів у своїй основі вимагає вирішення
важливих практичних питань землеробства. Тому до основних завдань дослідника
належить пошук невирішених питань, вивчення стану землеробства в даному
районі, поєднання роботи в даному пункті з більшим районом. Останній фактор у
кінцевому результаті охоплює струнку організацію мережі дослідницьких
установ, що у свої діяльності керується єдиною програмою. Усі дослідники,
починаючи з низової мережі і до її верхніх ланок, повинні мати чітке уявлення
про основні «елементи дослідної польової роботи», які поєднують знання
минулого, ознайомлення з поточним станом і передбачення майбутнього. Таким
чином, за визначенням М.К. Недокучаєва, «..історія дослідної справи, її сучасний
стан, організація і метод роботи і перспективи – це невід’ємні один від одного
елементи того, що називають тепер дослідною справою»
с. 14].
За допомогою польового досліду не завжди вдається провести досить
необхідне розмежування складного явища на певні частини, щоб краще зрозуміти
окремі сторони процесу взаємодії між ґрунтом, рослиною і добривом.
Вегетаційний метод – це дослідження, проведене з рослинами, при вирощуванні
їх у судинах, у суворо контрольованих умовах для вивчення дії окремих факторів
або в їх поєднанні на урожай рослин і його якість.
При вегетаційному досліді постає можливість більш чіткого обліку і
регулювання таких факторів життя та росту рослини, як вологість, температура,
освітлення, а в деяких модифікаціях вегетаційного досвіду (піщані й водні
культури) також і живильного середовища. Вегетаційний дослід дозволяє
домагатися більшої точності результатів, ніж польовий.