Упрощенная HTML-версия
89
факту знаходження того чи іншого добрива в мінімумі. Навпаки, підтверджує, що
це не може бути перешкодою для підвищення врожайності під впливом
посилення інших факторів, якщо вони знаходяться не в оптимальних кількостях,
від яких залежить максимальний урожай. Загалом, за теорією Е. Мітчерліха
,
дія всіх інших факторів, що знаходяться поза межами мінімуму даного чинника і
при збереженні цього мінімуму в незмінному вигляді, слід припускати, що
рослина може до деякої міри зменшувати свої потреби в тій чи іншій речовині
залежно від надлишку або нестачі її в ґрунті. Поряд із цим обґрунтовується й інше
положення – рослина може більш ощадливо витрачати той чи інший елемент.
Також траплялися випадки, коли два фактори є в мінімумі й урожай підвищується
від збільшення одного з цих факторів.
Викладаючи суть і цілі польового досліду, М.К. Недокучаєв звертав увагу
на порівняльну оцінку його з вегетаційним методом
с. 12]. Позитивна
сторона польового досліду в порівнянні з вегетаційним полягає в отриманні
висновків, які можна на практиці застосувати в аналогічних умовах господарства.
Однак при цьому завжди слід враховувати ту обставину, що польовий дослід у
даному році ставлять у певних умовах стану ґрунту, агротехніки і погоди, які з
року в рік змінюються і їхні зміни передбачити майже неможливо. Тобто у
наступному році висновки польового досліду першого року можуть не
відповідати дійсності. Крім того, добриво діє в даному досліді в певних природно-
господарських умовах і в наступному році при його застосуванні на іншій
земельній ділянці, варто очікувати інших результатів. Таким чином, результати
польового досліду висвітлюють лише те, що було в минулому році, але вони не
дають чітких вказівок щодо наступного року з тією самою культурою на іншому
полі. Загалом, М.К. Недокучаєв дійшов висновку, що вирішення питань щодо
потреби ґрунту в добривах польовим методом за Е. Мітчерліхом неприпустиме,
але у питаннях обробітку ґрунту, прийомів сівби та інших заходів, незважаючи на
недосконалість, є основою дослідження.
Про значення і застосовність польового методу виклав своє бачення
професор О.Т. Кірсанов
, а саме: а) польовий дослід повинен бути тривалим,