Упрощенная HTML-версия
87
обробітку ґрунту, травопільно-просапної сівозміни та гною в порівнянні з
трипіллям із примітивним обробітком і без гною. В іншому досліді схему
повторено з мінеральними добривами. Таким чином, основними вихідними
положеннями побудови методики дослідної справи О.Г. Дояренка є такі:
а) визнання досліду як єдиного способу наукового пізнання явищ; б) припущення,
що «синтетичний дослід» наближає дослідну справу до потреб практичного
господарства; в) таким шляхом легко виявити значення окремих заходів у їх
сумарній дії.
Однак не є раціональним підходом сприйняття принципу зрівнювання як
єдиного способу пізнання явищ. Зокрема, М.К. Недокучаєв вказував на інший –
метод спостереження, яким послуговуються багато дисциплін, і остаточно
відмовитися від нього у вивченні «техніки польової культури» абсолютно
неправильно. Наприклад, метод спостереження можна застосовувати при
вивченні досконалішої техніки землеробства, яка поєднує різноманітні варіації
прийомів, що в свою чергу залежать від різноманітності природно-історичних і
економічних чинників.
Метод спостереження важливий ще і в іншому відношенні. Слід мати на
увазі, що польовий дослід, поставлений з дотриманням усіх вимог методу різниці,
дає лише часткове знання про результат певного прийому в даних умовах часу та
місця. Не можна бути впевненим, що при повторенні досліду знову одержимо
аналогічний результат, як це відбувається у фізичних дослідах. Звідси постає
питання про можливість застосування результатів дослідів у практичних умовах
господарства. І лише використовуючи низку дослідів як об’єктів спостереження,
можна наблизитися до знання, що вказує на закономірність явищ. Отже,
заперечуючи дослід як єдиний метод пізнання явищ, визнають його необхідність
як елемент спостереження. Зазначене засвідчує цінність «географічних» та
«колективних» дослідів
. У останніх «при мінливих інших умовах»
спостерігають зміну дії того чи іншого прийому в різних поєднаннях з іншими
агротехнічними заходами в реальних умовах господарства. За О.Г. Дояренком,
«синтетичний дослід» дає лише часткове знання, тобто для даного місця й часу –