Стр. 69 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

69
методологічних засад сільськогосподарської дослідної справи в Україні на межі
20–30-х рр. ХХ ст.
При вивченні історичного розвитку сільськогосподарської науки важливим
залишається питання функціонування її організуючих і методичних центрів,
наявність яких визначала державна політика. Загалом, комплексних досліджень
потребують їхній склад, функції та динаміка розвитку в умовах соціально-
економічних трансформацій.
Джерельна база дисертаційного дослідження сформована з опублікованих і
неопублікованих документів та матеріалів центральних державних архівів
України, архівів м. Києва і Харківського обласного державного архіву, архівів
вищих навчальних закладів. У роботі використано понад 300 справ 15 фондів
6 архівів України та архіву Російської Федерації, певну кількість документів
введено до наукового обігу вперше. Суттєвою складовою джерельної бази стали
комплексні наукові праці вчених-аграріїв та періодичні й продовжувані видання.
Усе разом сприяло з’ясуванню особливостей суперечливого розвитку науково-
організаційних форм забезпечення поступу сільського господарства.
Об’єктивна реконструкція розвитку науково-огранізайних і методологічних
засад сільськогосподарської науки України наприкінці 20-х – у 30-х рр. ХХ ст.
передбачала використання повноцінної методологічної бази дослідження.
Основоположними у дисертаційному дослідженні є принципи об’єктивності,
історизму, взаємозалежності зв’язку історичного та логічного, загального зв’язку
та розвитку, функціональний, системний та ін. Їх використання сприяло пошуку
відповідних підходів (системний, структурно-функціональний та ін.). Крім того,
застосовано систему взаємодоповнюючих методів: історичних (проблемно-
хронологічний,
порівняльно-історичний,
періодизації,
персоніфікації,
ретроспективний), загальнонаукових (аналітично-синтетичний, системний,
логічний), джерелознавчого, архівознавчого та ін.