Упрощенная HTML-версия
68
Певні аспекти контент-аналізу застосовано при систематизації та
формалізації матеріалів з періодичних видань, об’ємних і різнобічних публікацій.
Це уможливило з’ясовування відношення між елементами та їхню еволюцію у
межах періоду дослідження. Застосування методу контент-аналізу дало змогу за
численними дрібними фактами встановлювати загальні й часткові тенденції
розвитку сільськогосподарської науки, динаміку розвитку окремих наукових
напрямів.
Таким чином, використання повноцінного методологічного інструментарію,
критично-об’єктивний аналіз і синтез різноманітних джерел сприяли відтворенню
реальних фактів досліджуваного періоду, врахуванню й оптимальному
використанню творчих здобутків вітчизняних учених у різних напрямах
сільськогосподарської науки наприкінці 20-х – у 30-і рр. ХХ ст., ґрунтовному
опрацюванню архівних матеріалів. Сукупно це дозволило систематизувати й
узагальнити інформативне поле, забезпечити наукову достовірність отриманих
результатів дисертаційного дослідження.
Висновки до розділу 1
Аналіз стану наукової розробки проблеми розвитку сільськогосподарської
науки України наприкінці 20-х – у 30-і рр. ХХ ст. засвідчив відсутність
комплексних досліджень. Наявні історіографічні напрацювання диференційовано
сформовано в умовні предметно-тематичні блоки: історія розвитку
сільськогосподарської науки як галузі знань і як її організації; особливості
створення та діяльності Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук;
теоретичні та методологічні основи еволюції галузевих напрямів.
З’ясовано, що історіографію проблеми дослідження започатковують праці
методологів та основоположників сільськогосподарської дослідної справи –
В.В. Вінера,
С.О. Захарова,
С.П. Кулжинського
М.К. Недокучаєва
О.К. Філіповського та О.А. Янати. Автори комплексно обґрунтовують теоретичні
основи еволюції сільськогосподарської дослідної справи та формування її
методологічного інструментарію з побіжним висвітленням еволюції галузевого
дослідництва. Це підводить до висновку про становлення теоретико-