Упрощенная HTML-версия
67
Крім того, системний підхід застосовано через порівняльний аналіз
(тривалість процесів) логічного (ситуативний розвиток) та історичного (наявність
проблеми). Зокрема йдеться про дослідження діяльності окремих системних
утворень, зокрема галузевих освітніх і науково-дослідних структур. Системний
підхід дав змогу використати моделювання, яким послуговувалися при
структуруванні інформації стосовно наукових напрацювань, оцінки їх практичної
цінності.
В умовах становлення інформаційного простору основним інтелектуальним
продуцентом якого слугує документальна база, затребуваним став інформаційний
підхід, дослідницьким потенціалом якого є спільність інформаційного кола
об’єктів, процесів та явищ, дотичних до створення і використання інформації.
Інформаційний підхід має за мету ефективне використання пізнавального
потенціалу інформаційної діяльності, яка є важливою складовою творчості, одним
із аспектів наукового пошуку та способом успішного розв’язання завдань.
Для з’ясування ролі соціально-економічної кон’юнктури вищезазначених
чинників стало доречним застосування статистико-аналітичного методу, на основі
якого виділено ключові аспекти процесів, показано їхню взаємодію, вирішальну
роль наукових розробок у різних галузях сільськогосподарського виробництва,
зокрема у рослинництві, підвищенні рентабельності галузі, здешевленні
продукції. Крім того, використано метод статистично-математичного
опрацювання матеріалів із застосуванням комп’ютерної техніки та новітніх
інформаційних технологій.
З метою пошуку та систематизації первинної інформації комплексно
застосовано бібліографічний, архівознавчий та джерелознавчий аналізи, а також
контент-аналіз. Із переліку джерелознавчих методів залучено методи класифікації
і критики джерел, їх ідентифікації, інформаційного аналізу та синтезу,
номенклатурний метод та ін. При проведенні дослідження використано усі
різноманітні види джерел, які критично проаналізовано, перевірено і за
результатами узагальнень запропоновано конкретні підсумовуючі положення.