Стр. 64 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

64
політики
держави,
підсумовано
домінування
окремих
напрямів
сільськогосподарського виробництва.
Певна кількість складників і елементів сільськогосподарської науки України
подібні за своєю сутністю і відрізняються просторовими або часовими формами,
тому їх порівнювали на певних хронологічних етапах у межах УСРР/УРСР та
СРСР. При виявленні тотожності явищ застосовували аналогію як логічне
підґрунтя порівняльно-історичного методу.
Висвітлення розвитку теоретичних складових сільськогосподарської науки
забезпечувалося
використанням
історико-генетичного
методу,
що
є
універсальним і доступним в історичних пошуках. Його аналітико-індуктивна
сутність сприяла відтворенню причинно-наслідкових зв’язків і особливостей
еволюції компонентної системи галузевої науки України в їх послідовності та
зумовленості, а історичні події й біографії науковців описати в їх
індивідуальності. Історико-типологічний метод сприяв з’ясуванню ще однієї
важливої складової пізнавального процесу – поділу сукупності об’єктів на якісно
означені типи за характерними ознаками.
У процесі дослідження невеликих часових етапів використовували
ретроспективний метод. З урахуванням сучасних наукових принципів історичного
пошуку його застосовано при визначенні характерних особливостей розвитку
сільськогосподарської науки, вивченні історії розвитку різних галузей
дослідництва.
Використання історико-культурного та аксіологічного підходів уможливило
розкриття соціокультурного середовища становлення й розвитку деяких
складників сільськогосподарської науки України в хронологічній послідовності,
висвітлення окремих культурних форм у вітчизняному інтелектуальному
просторі. Зокрема, як культурну цінність розглянуто селекційні сорти зернових
культур та окремі породи сільськогосподарських тварин, над створенням і
покращенням яких працювали кілька поколінь науковців.
Дієвим способом аналізу й упорядкування інформативного матеріалу
дослідження є метод періодизації, використання якого уможливлює основне