Упрощенная HTML-версия
59
Використання тематичних довідкових і енциклопедичних видань дозволило
поглибити теоретичне обґрунтування окремих складових процесу становлення
наукових напрямів галузевого дослідництва, розширити інформативне коло з
історії діяльності науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів
аграрної галузі, а також деталізувати відомості щодо особистого внеску вчених-
аграріїв. Такими виданнями є «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона»,
«Колгоспна енциклопедія», «Сельскохозяйственная энциклопедия», «Сельское
хозяйство», «Електронна енциклопедія сільського господарства» та ін.
До основних складових джерельної бази належать періодичні та
продовжувані видання, що пояснюється чітким оперативним, хронологічним та
систематизованим принципом їхнього виходу з друку. Насамперед, це видання
досліджуваного періоду: «Агроном», «Вісник сільськогосподарської науки»,
«Зернове господарство», «Механизация социалистического сельского хозяйства»,
«Плановое
хозяйство»,
«Почвоведение»,
«Радянський
селянин»,
«Сельскохозяйственное опытное дело», «Сільське господарство України»,
«Соціалістичне сільське господарство», «Соціалістичне тваринництво»,
«Спеціаліст сільського господарства», «Степовий дослідник» «Українське
скотарство»,
«Український
агроном»,
«Хата-лабораторія»,
«Хімізація
соціалістичного землеробства», «Шляхи соціалістичної реконструкції сільського
господарства».
Отже, використання у дисертаційному дослідженні різноманітних за своїми
формами груп джерел, здійснення їх порівняльного аналізу й узагальнення
уможливили встановлення чинників і закономірностей розвитку окремих
напрямів сільськогосподарської науки наприкінці 20-х – у 30-і рр. ХХ ст.,
з’ясування особливостей суперечливого розвитку науково-організаційних форм
забезпечення ведення сільського господарства від крайового принципу побудови
галузевого дослідництва до його інститутизації та академізації, а згодом до
встановлення провідної ролі хат-лабораторій у системі науково-дослідних установ
НКЗС УСРР/УРСР.