Стр. 51 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

51
виявилося ґрунтознавство як основоположна складова природознавчої науки.
Розкриттю еволюційного поступу вітчизняного ґрунтознавства присвячено
численні наукові публікації, насамперед В. А. Вергунова
, О.М. Грінченка
, В.Ф. Сайка
, В. І. Канівця
, Д. І. Ковалишина
, Е. Г. Дегодюка
, Г. А. Мазура
та ін. В.А. Вергунов вперше за часи незалежності виділив
етапи становлення й розвитку українського наукового ґрунтознавства,
застосувавши принципи науковості, системності та історизму, обґрунтував
методологію. Авторами узагальнюючих праць (підручники і навчальні посібники)
є науковці І. І. Назаренко
, М. І. Лактіонов
, О. Ф. Гнатенко та ін.
Крім того, в Інституті історії аграрної науки, освіти і техніки ННСГБ НААН
виконали й успішно захистили кандидатські дисертації, присвячені висвітленню
наукового доробку ґрунтознавців або розвитку окремих напрямів Н.Ф. Гриценко
, В.E Вальчик
, Н.М. Новосад
, О.А. Пашківська
, О.М. Пильтяй
, Я.О. Ситніков
.
У спеціальній праці поряд із висвітленням питань біології, морфології та
особливостей будови рослини пшениці В.В. Шелепов
розкриває
походження, значення культури пшениці й еволюцію селекційних досліджень в
Україні. На основі власних досліджень автор подає методи селекції пшениці у
умовах Степу і Лісостепу, зазначаючи про пшеницю як найдавнішу національну
культуру.
Детально дослідила внесок науково-дослідних установ та окремих учених у
становлення селекції пшениці в Україні Х.М. Піпан
. Авторкою розглянуто
передумови становлення й розвиток селекції озимої пшениці в Україні від
зародження до сьогодення. Відображено основні результати народної, аналітичної
та наукової селекції щодо покращання сортів названої культури, розкрито й
узагальнено генеруючий внесок вітчизняних провідних селекціонерів. Дослідниця
зазначає, що у 30-х рр. ХХ ст. у селекції відбулося впровадження методу
гібридизації, перші спроби застосування провокаційних фонів і мутагенезу,
впровадження у практику вчення Т.Д. Лисенка про стадійний розвиток рослин,