Упрощенная HTML-версия
48
різнопланових джерел і матеріалів автор розкрив концепції окремих наукових
шкіл та погляди видатних учених у різні історичні періоди в контексті суспільно-
політичних і соціально-економічних змін у Росії. Автор висвітлив діяльність
ВАСГНІЛ і відповідно науково-дослідних установ сільськогосподарської галузі
України.
В історіографічній праці І.В. Іванова «История отечественного
почвоведения. Развитие идей, дифференциация, институализация»
детально охарактеризовано періоди історії ґрунтознавства, наукові здобутки
провідних ґрунтознавців та діяльність науково-дослідних інституцій.
З українських видань у 1988 р. виходить друком монографія «Развитие
механизации и электрификации сельского хозяйства Украинской ССР»
, в
якій комплексно висвітлено історію розвитку механізації та електрифікації
сільського господарства України, показано процес створення і впровадження у
виробництво сільськогосподарської техніки, проведення наукових досліджень,
підготовку інженерно-технічних спеціалістів та ін.
Із середини 90-х рр. ХХ ст. у наукових обіг входять напрацювання
вітчизняних дослідників з новими методологічними підходами. Однією з перших
стала праця В. І. Онопрієнка «Історія української науки ХІХ–ХХ століть»
.
Автор вперше подав цілісну картину становлення й розвитку науки в Україні, а
саме формування інституцій, наукових шкіл, досягнення вчених. Відзначено
позитивний вплив інститутизації наприкінці 20-х рр. ХХ ст., суперечливий
розвиток науки у 30-і рр. під впливом репресивної системи. Втрати української
науки В.І. Онопрієнко висвітлив у своєму попередньому виданні «Репресована
наука України»
. Зауважимо, що вони безвимірні, і відновлення забутих або
невідомих імен ще триватиме довго.
До цієї групи праць належать результати творчих пошуків В.В. Ткаченка
. Дослідник аналізує розвиток вітчизняної науки у 20–30-х роках
минулого століття як складову соціокультурного простору суспільства,
важливий чинник формування української нації. Також приділено певну увагу