Упрощенная HTML-версия
4
М.К. Недокучаєв (комплексно описав суть і методику проведення польового і
вегетаційного дослідів); С.К. Чаянов (деталізував завдання сільськогосподарської
дослідної справи); О.Г. Дояренко (обґрунтував визнання дослідної справи як
самостійної наукової дисципліни); Б. М. Рожественський (запропонував нові
методи польового досліду); О.К. Філіповський (автор першого підручника
«Сільськогосподарська дослідна справа»). Отже, сільськогосподарська дослідна
справа як природознавча дисципліна, теоретичну основу якої формує
багаторівневий комплекс наук, активно розвивалася на основі узагальнення та
удосконалення теоретико-методологічного інструментарію.
Визначено і охарактеризовано фактори інститутизації галузевого
дослідництва, передумови подальшого становлення його академізаційної моделі.
Доведено, що активізація розвитку
сільськогосподарської науки в УСРР
на межі
20–30-х рр. ХХ ст.
головним чином залежали від соціально-економічних і
політичних змін у суспільстві, державної політики у сільськогосподарській галузі.
У
жорстких умовах формування основ командно-адміністративної системи, з
метою соціалістичної реконструкції сільського господарства на основі
індустріалізації й колективізації, розгортався процес одержавлення науки
методом примусових і репресивних заходів. Перед сільськогосподарською
галуззю на 1929–1930 рр. ставились завдання щодо збільшення посівних площ на
10,1 %, у тому числі під зернові культури – на 8,3 %, технічні – 8,6 %, під цукрові
буряки – на 16,6 %. Передбачалося підвищити врожайність зернових культур – на
15 % і збільшити поголів’я худоби на 14 % порівняно з 1928–1929 рр.
Викладено результати аналізу особливостей організаційних форм
галузевого дослідництва у 1920-х роках. Крайовий принцип побудови
сільськогосподарської дослідної справи передбачав наукове забезпечення
сільськогосподарського виробництва відповідно до районів, об’єднаних у зони
залежно від характеру природно-географічних та економічних умов республіки. У
кожному краї (Поліський, Лісостеповий правобережний (Київський),
Лісостеповий
лівобережний
(Харківський),
Східно-степовий
(Дніпропетровський), Західно-степовий (Одеський)) науково-дослідну програму