Упрощенная HTML-версия
398
суглинисті) (1936) і номенклатуру (підзолисті, дернові та зболотнілі, чорноземи,
опідзолені, солончакуваті, солонцюваті та осолоділі) (1937) ґрунтів УРСР. До
важливих здобутків належить опрацювання низки агрохімічних методів, а також
удосконалення методів хімічної меліорації ґрунтів й створення карт районів
вапнування та гіпсування як основних її способів.
12. У галузі рослинництва переважав напрям розвитку генетико-
селекційних досліджень, характерною ознакою якого в аналізований нами період
стало зміцнення його науково-методологічного підґрунтя. Насамперед йдеться
про розробку методів зменшення вегетаційного періоду, оцінки на морозостійкість
і посухостійкість та виведення нових високоврожайних сортів зернових,
технічних і спеціальних культур. Знаковими здобутками стало створення сортів
озимої пшениці Одеська 3 і Одеська 12, ярого ячменю Одеський 9 і Одеський 14
селекції Українського селекційно-генетичного інституту та озимої пшениці
Еритроспермум 917, Ферругінеум 1239, Юр’ївка і Мільтурум 120 селекції
Харківської селекційної станції. У цей період розвивалося садівництво – виведено
19 нових сортів і передано у державне сортовипробування понад 120 нових
перспективних форм і 400 гібридів плодово-ягідних культур, розроблено нові
методи та форми захисту сільськогосподарських рослин від хвороб і шкідників.
13. Висвітлено позитивні зрушення у науковому забезпеченні розвитку
тваринницької галузі, які підсилили теоретико-методологічні основи розвитку
зоотехнічної науки. Головними напрямами діяльності науково-дослідних установ
було виконання державних завдань підвищення продуктивності тваринництва,
покращення його кормової бази та розгортання племінної справи. Упродовж 30-х
рр. ХХ ст. теоретико-практичні напрацювання вчених стосувалися проблем
породного покращення і виведення нових порід сільськогосподарських тварин,
відтворення поголів’я. До головних здобутків досліджуваного періоду належить
створення перших вітчизняних ліній і родин у великій білій англійській породі та
виведення миргородської породи свиней й розведення «в собі» місцевих
коротковухих свиней з беркширською і середньою білою породами. Під
керівництвом М.Ф. Іванова виведено українську степову білу породу свиней,