Упрощенная HTML-версия
397
методів проектування наукових програм експериментаторства, а задекларовані
державою завдання відповідали реальним потребам сільськогосподарської галузі.
Проте ідеологічне підґрунтя досліджуваного періоду, чергові реорганізаційні
заходи у 1934 р. призвели до ліквідації ВУАСГН на початку 1935 р. та
ускладнення подальшого розвитку науково-організаційних і методологічних засад
функціонування вітчизняної аграрної науки.
10. Упродовж 1935–1940 рр. керівництво науково-дослідними установами
сільськогосподарської галузі (18 інститутів, 47 спеціалізованих та обласних
дослідних станцій) здійснював НКЗС УСРР через Сектор науково-дослідних
установ та Наукову раду, що на практиці виявилось значною мірою неефективним
внаслідок розпорошеної відомчої підпорядкованості, відсутності науково-
методичної координації, тотального контролю, «чистки» наукових кадрів та ін.
Зміщення дослідництва на низову ланку – хати-лабораторії, спричинило
домінування практики над теоретичними напрацюваннями. Водночас
напрацьовані державою підходи сприяли удосконаленню науково-організаційних
і методологічних засад функціонування аграрної науки (більшою мірою у
забезпеченні регіональних потреб), здебільшого завдяки застосуванню окремих
інституційних важелів – систем популяризаційних заходів (з’їзди, періодичні
видання, виставки досягнень народного господарства та ін.), заохочень та
винагород, присудження наукових звань і ступенів, виборів дійсних членів
(академіків) і т.д. Державне регулювання передбачало забезпечення фінансово-
матеріальної бази і плановість у роботі дослідницьких інституцій відповідно до
поставлених завдань з урахуванням жорсткого партійного керівництва в умовах
«демократичного централізму».
11. З’ясовано, що наприкінці 20-х – упродовж 30-х рр. минулого століття
активно розвивалися агрохімічні та ґрунтознавчі дослідження, спрямовані на
розробку агрономічної характеристики, ефективного використання й відновлення
родючості ґрунтів України. За результатами дослідження ґрунтів складено
агроґрунтові, геоботанічні, ґрунтово-агрохімічні карти та впорядковано
класифікацію (піщані, глинисті, піскувато-суглинисті, супіщані, пилувато-