Упрощенная HTML-версия
391
ВИСНОВКИ
1.
Аналіз
стану
наукової
розробки
проблеми
розвитку
сільськогосподарської науки в Україні наприкінці 20-х – у 30-і рр. ХХ ст. показав
відсутність окремих системних досліджень. Наявний комплекс історіографічних
напрацювань диференційовано сформовано в умовні предметно-тематичні блоки:
історія розвитку сільськогосподарської науки як галузі знань та як її організації;
особливості
створення
й
діяльності
Всеукраїнської
академії
сільськогосподарських наук; теоретичні та методологічні основи еволюції
галузевих напрямів.
З’ясовано, що історіографію проблеми дослідження започатковують праці
методологів та основоположників вітчизняної сільськогосподарської дослідної
справи – В.В. Вінера, С.О. Захарова, С.П. Кулжинського М.К. Недокучаєва
О.К. Філіповського, О.А. Янати та ін. Автори цих праць комплексно
обґрунтовують теоретичні основи еволюції сільськогосподарської дослідної
справи та формування її методологічного інструментарію з побіжним
висвітленням еволюції галузевого дослідництва. Це підводить до висновку про
становлення теоретико-методологічних засад сільськогосподарської дослідної
справи в Україні на межі 20–30-х рр. ХХ ст.
Сприйняття та врахування усталеного поділу історіографічних досліджень
відповідно до політичного устрою Української держави є цілком виправданими,
особливо у відображенні методологічних проекцій дослідників. У цьому зв’язку
спостерігаємо властиве радянському періоду певне нівелювання методу
персоніфікації, біографічного і бібліографічного методів, а також принципів
історичного пізнання. Проте це не зменшує цінності першої групи напрацювань,
які коригують, або навіть формують основу історичних розвідок сучасних
дослідників. Використання ними сучасного методологічного інструментарію,
підкріплене архівною базою, в кінцевому результаті сприяє успішному
виконанню функцій історичних наук. Активне опрацювання в останні десятиріччя
проблеми історичного розвитку сільськогосподарської науки загалом, і