Упрощенная HTML-версия
387
УНДІ соціалістичного землеробства досліджено вплив вологості грунту на
формування структури порохуватих ґрунтів при механічному їх обробітку й
умови формування структури ґрунтів, її міцності. Підготовлено цінні вказівки
стосовно ефективності обробітку різних ґрунтів за певних умов вологості.
Встановлено, що за результатами досліджень ґрунтів УСРР складено: детальну
агроґрунтову і геоботанічну карту 22 адміністративних районів УРСР (на площі
до 3 млн га) (1932–1937); ґрунтові карти 45 буряківничих МТС (1934–1935);
грунтово-агрохімічні карти для 152 МТС зони бурякосіяння і розроблено
методику складання карт ґрунтів для агротехнічного персоналу МТС і хат-
лабораторій (1934–1937); карту ґрунтів УСРР у масштабі 1:1000000 та завершено
складання карти ґрунтів зони бавовносіяння УСРР у масштабі 1:500000 (на площі
близько 5 млн га) під редакцією професора Г.Г. Махова (1934); зведену карту
ґрунтів на площі понад 24 млн га у масштабі 1:400000 під редакцією професора
О.Т. Калачикова (1937). У процесі складання карт на основі аналітичного
опрацювання розроблено класифікацію ґрунтів за механічним складом (піщані,
глинисті, піскувато-суглинисті, супіщані, пилувато-суглинисті) (1936) і
номенклатуру (підзолисті, дернові та зболотнілі, чорноземи, опідзолені,
солончакуваті, солонцюваті та осолоділі) (1937) у зоні бурякосіяння республіки.
У 30-х рр. ХХ ст. генетико-селекційні дослідження спрямовувалися на
опрацювання методологічних підходів, зокрема методу зменшення тривалості
вегетативного періоду, методу оцінки на морозостійкість і посухостійкість та
виведення нових високоврожайних сортів зернових, технічних і спеціальних
культур. Розроблено технологію передпосівної яровизації ярих зернових культур,
метод визначення тривалості яровизаційного процесу в пшениці, метод
внутрішньосортового схрещування. Найбільш вагомим здобутком стало створення
сортів озимої пшениці Одеська 3 та Одеська 12, переданих на державне
сортовипробування відповідно у 1937 та 1939 р. У другій половині 30-х рр.
використовували метод схрещування протилежних екотипів з метою отримання
зимостійких і скоростиглих форм озимої пшениці та внутрішньосортовий
покращуючий відбір на основі індивідуального з кращих (районованих)