Упрощенная HTML-версия
373
кооперуватися, вплив цього процесу на різні соціальні типи. По кабінету
колективізації працювали у напрямі визначення виробничих типів колгоспів,
інтенсивних галузей тощо.
На кафедрі індустріалізації сільського господарства, яку очолював
А.М. Сліпанський, розробляли генеральний перспективний план вирощування
зернових і технічних культур, розвитку скотарства. Також планували розміщення
сільськогосподарських підприємств та перспективу цієї справи. За програмою
кабінету Дніпрельстану досліджували ефективність застосування електроенергії в
сільському господарстві, зрошувальні можливості Дніпра і їх використання.
Співробітники кафедри організації сільського господарства на чолі з
С.М. Тумановським
займалися
сільськогосподарським
районуванням,
розрахунками бюджетів господарств буряківничих районів, сівозмін та ін. На
кафедрі
аграрної
політики
досліджували
проблеми
ефективності
сільськогосподарського кредиту, нагромадження капіталу, податку і його впливу
на сільське господарство (керівник – Боднар І.М.). Кафедра землевпорядкування
та меліорації займалася питаннями землеустрою колгоспів, кадастром,
фінансуванням
та
ефективністю
меліоративних
робіт
(керівник
–
Качинський В.М.). Кафедру сільськогосподарської економіки, колектив якої
досліджував проблеми інтенсивності, диференціації, планування та методології
районування, очолював М.М. Кажанов
арк. 56]. Стосовно фінансового
забезпечення зауважимо, що за кошторисом НКЗС УСРР на 1928/29 рр., на
утримання інституту було виділено 100 000 крб. Але в цій сумі не були
передбачені кошти, необхідні для розробки окремих проблем, тому керівництво
інституту спільно з низкою установ утворили спеціальний фонд, з якого
відшкодовувалися операційні видатки. Крім того, досвід роботи 1928–1929 рр.
засвідчив відсутність ефективності колегіального керівництва інститутом.
Варто зазначити і про спроби створення наукової профільної книгозбірні.
Зокрема, постановою Колегії НКЗС УСРР згідно з доповіддю УНДІ економіки й
організації сільського господарства визначено за необхідне на основі книжкових
фондів, що знаходилися у розпорядженні установи, утворити Центральну наукову