Стр. 364 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

364
30-П та культиватором ТК-17 на звичайній швидкості. Чистий пар, оброблений у
1932, 1935 і 1936 рр. на підвищеній швидкості, протягом парового періоду
нагромадив до моменту сівби озимини стільки ж вологи, скільки й пар,
оброблений на звичайній швидкості
с. 35]. Упродовж вегетаційного періоду
режим вологості ґрунту, обробленого на підвищеній швидкості, був такий, як і в
ґрунті, обробленому на звичайній швидкості. Таким чином, умови для росту
сільськогосподарських рослин на ділянках обох видів обробітку були
однаковими. Підвищення швидкості обробітку ґрунту не порушує його природної
родючості, а при деяких погіршеннях слід компенсувати внесенням добрив.
У 1934 р. на Якимівській станції машиновипробування при вивченні якості
роботи культиватора ТК-17-Е на третій швидкості трактора ХТЗ було
встановлено, що цей культиватор на очищенні пару збільшує підрізання бур’янів
на 4,3% порівняно з роботою на другій швидкості
с. 48]. Водночас, завдяки
кращій розробці ґрунту і збільшеній вологості верхнього шару, створюються
сприятливіші умови для дальшого проростання бур’янів, що приводить до
швидшого очищення ґрунту від їх зачатків у паровому і просапному клині, але й
до більш підвищеної засміченості посівів ярих. Таким чином, загальний висновок
полягав у повній можливості, за відсутності відповідного причіпного інвентаря,
застосовувати підвищену швидкість на обробітку ґрунту і сівбі, використовуючи
третю швидкість тракторів ХТЗ-СТЗ і ЧТЗ.
Із збільшенням кількості тракторного парку сталися структурні зміни в
сільському господарстві щодо енергетичних потужностей. У 30-х рр. ХХ ст.
розпочали конструювання й виготовлення складних сільськогосподарських
машин, які працювали на механічній тязі та приводилися в дію електричними і
тепловими двигунами. Крім того, у 1932 р. СРСР припинив закупівлю тракторів з-
за кордону і почав виготовляти вітчизняні машини.
Упродовж 20-х рр. минулого століття усі республіки виконували план
ДЕЕЛРО
(Державної
комісії
з
електрифікації
Росії),
прийнятий
VIII Всеросійським з’їздом Рад у 1920 р. Це був перший перспективний план
відбудови й розвитку економіки
на основі електрифікації
. При його